Ухвала

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 465/2022/17

провадження № 61-38081ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат ОСОБА_2, на рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 1 122 грн 20 коп. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07 травня 2018 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 1 122 грн 20 коп. скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди змінено, зменшено розмір моральної шкоди з 10 000 грн до 5 000 грн.

Виключено з мотивувальної частини рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 року посилання на положення статті 1187 ЦК України та роз'яснення, які містяться у ~law16~, як на норми права, якими суд мотивував оскаржуване рішення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема статті 1167 ЦК України, та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1
762 грн.

Ціна позову у даній справі становить 11 122 грн 20 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, заявником не наведені та не обґрунтовані.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 року та постанова Апеляційного суду Львівської області від 07 травня 2018 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат ОСОБА_2, на рішення Франківського районного суду м.

Львова від 06 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 травня 2018 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк