Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.09.2018 року у справі №311/1709/17

Ухвала

12 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 311/1709/17

провадження № 61-40429 ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2018 року та постановуАпеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2018 року та постановуАпеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2018 року у вказаній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно надати докази або навести інші підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження.

На обгрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник зазначила, що проголошення оскаржуваної постанови відбулось без участі сторін, повний текст постанови було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень на початку липня 2018 року, тому не було можливості ознайомитись з її змістом, та отримано 09 липня 2018 року.

Разом з тим, ці самі причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, ухваленого 10 травня 2018 року, а оприлюдненого 17 травня 2018 року, ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року визнано неповажними. При цьому враховано, що ОСОБА_1, подаючи у цій справі позовну заяву та апеляційну скаргу, достовірно знала про наявність цього судового провадження та з 17 травня 2018 року мала можливість у Єдиному державному реєстрі судових рішень дізнатись про результати судового розгляду. Інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 не навела, доказів про порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення не додала.

Отже, подаючи касаційну скаргу на судове рішення після спливу більше ніж 30 днів з дня його офіційного оприлюднення, ОСОБА_1 не підтвердила поважність причин пропуску строку належними доказами, які б свідчили про наявність непереборних, незалежних від волевиявлення заявника, істотних перешкод чи труднощів для подання касаційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 "Пономарьов проти України" зазначено, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Отже, у кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Відповідно до положень частини 2 статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 185 ЦПК України і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки у встановлений судом строк, станом на 12 листопада 2018 року недоліки касаційної скарги не усунуто, відповідно до статті 185 ЦПК України касаційна скарга підлягає поверненню заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2018 року та постановуАпеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2018 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь