Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.10.2019 року у справі №475/291/19

Ухвала

10 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 475/291/19

провадження № 61-17603ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївська аграрна група" про стягнення інфляційних збитків, пені за прострочення виплати орендної плати, 3% річних від простроченої суми орендної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом,

у якому просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївська аграрна група" (далі - ТДВ "Миколаївська аграрна група")

7 823,25 грн інфляційних збитків, 3 705 грн пені за прострочення виплати орендної плати за 2018 рік, 4,11 грн - 3% річних від простроченої суми орендної плати за землю за 2018 рік, 10 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 березня

2018 року дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 червня

2019 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду

від 03 вересня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто

з ТДВ "Миколаївська аграрна група" на користь ОСОБА_1 за порушення грошового зобов'язання 3 766,68 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області

від 03 червня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 03 вересня 2019 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо вимог про стягнення моральної шкоди та індексу інфляції і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена

в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються

й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921 грн.

Ціна позову у даній справі становить 21 532,36 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн * 100 =

=192 100 грн), а тому справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївська аграрна група" про стягнення інфляційних збитків, пені за прострочення виплати орендної плати,

3% річних від простроченої суми орендної плати та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков