Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.10.2020 року у справі №693/1491/19

Ухвала

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 693/1491/19

провадження № 61-18212ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Жашківської районної централізованої бібліотечної системи, сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної державної адміністрації, Жашківської районної державної адміністрації, Жашківської районної ради про отримання приміщення у власність за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Жашківської районної централізованої бібліотечної системи, сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної державної адміністрації, Жашківської районної державної адміністрації, Жашківської районної ради про отримання приміщення у власність за набувальною давністю повернуто заявнику.

05 грудня 2020 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: звернутися до суду з іншим клопотанням про звільнення від сплати судового збору з наданням доказів, що підтверджують неможливість сплати ним судового збору, або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26 лютого 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.

У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 19 березня 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали. Вказаною ухвалою ОСОБА_1 роз'яснено про заборону зловживання процесуальними правами.

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У вказаному клопотанні ОСОБА_1 зазначає: "На мій матеріальний стан на сьогодні вплинуло декілька факторів, про які я хочу донести до суду. В дитинстві отримав 3 групу інвалідності (додаток № 1). Причиною було те, що я в дитсадку впав з ракети висотою як 2 поверхівка та в наслідок чого були проблеми з тазобедреним суставом, який розсипався з лівого боку. Я був повністю поміщений у гіпс та прикріплений до спеціального ліжка у лежачому стані терміном на 1,5 роки та лікувався у спеціальному дитячому санаторії. Про що збереглися докази з 1980 року (Додаток № 2) Після того як мене виписали з лікувального закладу, я ще 2 роки був змушений ходити на костилях. На сьогодні це впливає на мій стан також, я не можу підіймати предметів більше 5-й кілограмів та здійснювати важку фізичну роботу. Оскільки ця проблема дала ще наслідки, а це сколіоз спини та шиї, та також плоскоступість на двох ногах, та маю після лікувальний стан на все життя (Додаток № 3). У 2010 році, взимку у м. Умань у якому здійснював підприємницьку діяльність при непередбаченим обставинам мене було пограбовано. Я йшов увечері з магазину додому та мені нанесли удар невідомі особи ззаду по голові, забрали у мене гроші, документи, які потім знайшли на місці злочину та напевне подумали що я помер від удару, оскільки відвезли мене за місто та викинули у лісосмугу. Але я залишився живим та коли опритомнів то знайшов те, що я весь у крові, гуділа голова, та зрозумів що знаходжуся у якомусь лісі, оскільки скрізь були дерева. З важкістю знайшов заправку біля траси та звернувся до працівників за допомогою.

Вони викликали поліцію, та приїхавший працівник поліції завіз мене до Уманської міської лікарні. Після чого поліція не з'являлася, а я й не звертався потім до них. Після лікування я приїхав до Білої Церкви де на той час проживав, там була у мене ще одна точка продажів та там же проживала й моя дружина. Я орендував там квартиру. Через деякий час мені стало зле, та я звернувся до лікарні у м. Біла Церква, де мене обстежили та встановили, що у мене розрив тканин головного мозку та поклали на лікування. На фоні розриву тканин головного мозку у мене ще було виявлене звуження судин лівої частини мозку в наслідок чого кисень не надходив до клітин мозку належним чином, від чого у мене були спазми головного мозку та інші симптоми, які не давали мені нормально жити та працювати (Додаток №4). Я там проходив декілька раз стаціонарне лікування, потім звертався також й до нейроінституту у м. Києві. Отримував уколи ще й дома, та від усіх цих курсів лікування у мене сталася проблема з печінкою, із-за чого я вже не міг проходити лікування головного мозку. Тому лікування я припинив був на невизначений час, та не поновив й до сьогодні із-за браку коштів на це. Оскільки лише 1 пачка уколів коштує 50 доларів США, які необхідно використовувати тиждень. А лікувати ще потрібно роки. В наслідок хвороби мене залишила дружина пояснюючи тим, що вона не бажає за мною глядіти, та щоб я сам за собою глядів чи моя мама. Я був змушений у не дуже хорошому стані продовжувати самостійно працювати на точці продаж, щоб заробити на лікування. Але у 2013 році, у м. Київ відбулося повстання, яке вплинуло й на бізнес що у мене був. Можна сказати, що за 3 місяці від початку цих подій я закрив всі точки продаж та згрузив те що залишилося у вантажівку, привіз на батьківщину мамі. Потім мене запросили до Києва де я працював, але на той час ще події Майдану вирували, та у Київ приїхали одні для того щоб боротися, а інші щоб грабувати та наживатися на чужих проблемах, анші зловживали безладом у свою користь. Я працював в Києві на декількох роботах, на одній роботі мені обіцяли 10 тис грн, а платили 3 тис. Тому я з часом звільнився, на іншій роботі я пропрацював з пів року але також мені значно не доплачували та ще й коли я звільнився то мені не виплатили заробітної плати за 1,5 місяці видавши наказ. А потім я ще працював на одній роботі але керівник був не адекватний та й заробітки були не високі, тому місяць я не витримавши його відношення та звільнився, він також не хотів виплатити заробітної плати за останній місяць, але я звернувся до поліції та він виплатив мені не всю і навіть не половину а третину заробітної плати. Також так склалося, що під час мого перебування у м. Київ я проходив медичний огляд у воєнкоматі, оскільки я звільнений від служби в армії в мирний час та мені потрібно було це підтвердити знову (Додаток №6). Що було підтверджено при обстеженні медичною комісією та головний лікар у комісії мені рекомендував звернутися до лікарні та пройти обстеження на те, щоб перевіритися на 2 ступінь інвалідності, оскільки із-за звуження сосудів головного мозку я не можу повноцінно працювати, що було ярко виражено під час обстеження медичною комісією. Під час перебування у м Київ, я проживав у хостелах де мене тричі було пограбовано, викрали ноутбук, телефон, який у мене був у кредиті та ще одну річ про яку я не вимагав витягу про кримінальне провадження з поліції (Додаток №5). Кредит я погашав і після того як телефон було викрадено. Поліція з викрадених матеріальних цінностей не знайшла нічого. На фоні цих подій я дуже втомився від подорожі до м. Київ та вирішив приїхати на батьківщину. Де я почав шукати можливості хоч якогось заробітку та опробувавши безліч варіантів, знайшов єдиний варіант, який давав якісь прибутки.

Що до маминої пенсії було додаточком, та я хоч якось не відчував себе зовсім вже нахлібником. Я розробив сайт реклами www. zhaskiv. com. ua який й приніс у 2019 році 10000 грн прибутку. Але на фоні коронавірусу в 2020 році лише 500 грн.

Також окрім підприємництва я веду громадсько-політичну діяльність, та являюсь головою ради Громадської Організації "Міжнародна спілка громадського контролю" та також являюсь присяжним Жашківського суду. Здійснюю дану діяльність не заради отримання прибутку, а ради відновлення України, становлення верховенства права, роблячи свій вклад у розвиток цих напрямків, помогаючи суду м. Жашкову, депутатам Жашківського району іншим діячам та активістам. Довідки про доходи додаю відповідно ваших вимог в Ухвалі від 17.02.2021 р. (Додаток № 7). Здійснюючи свою громадсько-політичну діяльність перешкоджаю розкрадачам державного бюджету у їхніх темних справах, за що мені з боку деяких осіб було здійснено підпал маминого гаража у помсту (Додаток № 8). Як бачимо з довідок мною від ГО "МСГК" та Жашківського суду доходів за 2020 рік та по сьогодні не отримувалося, а від діяльності ПП "Ваша газета" у 2020 році отримано 592,50 грн. з яких сплачено податків 53,37 грн. та військовий збір у розмірі 8,90 грн. та за послуги банку 6 грн. Податки я сплачую ведучи комерційну діяльність з 2002 року належно. Отже чистими отримано у 2020 році 524,23 грн. Інших доходів у мене немає. Також не маю у своїй власності нерухомого майна, автомобілів, акцій, вкладів, активів.

Бізнес як я писав було мною закрито з 2013 року, який був прибутковим до 2013 року та який мною розвивався до такого стану з 2002 року. Також не маю фінансової державної підтримки чи з інших джерел".

Верховний Суд вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав передбачених статтею 44 ЦПК України, а саме через те, що розцінює подання зазначеного клопотання зловживанням процесуальними правами і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.

Відповідно до положень статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Також, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 44 ЦПК України).

Процесуальні права настаттями 44, 185, 393 ЦПК України тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Враховуючи те, що питання звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення вже вирішувалося судом касаційної інстанції та постановлялися ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання, проте ОСОБА_1 учетверте звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, тому Верховний Суд дійшов висновку, що такі дії свідчать про зловживання процесуальними правами, що в силу вимог частини 3 статті 44 ЦПК України є підставою для залишення без розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до приписів частини 2 статті 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 учетверте не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 18 грудня 2020 року про сплату судового збору за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у розмірі 420,40 грн, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 44, 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без розгляду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Жашківської районної централізованої бібліотечної системи, сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної державної адміністрації, Жашківської районної державної адміністрації, Жашківської районної ради про отримання приміщення у власність за набувальною давністю повернути заявникові.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак