Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №286/1598/18

Ухвала

Іменем України

11 лютого 2019 року

місто Київ

справа № 286/1598/18

провадження № 61-48725ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення інфляційних втрат за час прострочення зобов'язання, 3 % річних від простроченої суми та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь за час прострочення з 29 травня 2015 року до 30 квітня 2018 року включно втрати у зв'язку з інфляцією у розмірі 16 014,52 грн, 3 % річних у розмірі 3 871,49 грн та на відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилено, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 114,40 грн до ухвалення Житомирським апеляційним судом рішення у цій справі.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року залишено без змін.

ОСОБА_1 19 грудня 2018 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання.

У січні 2019 року від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків.

І. У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи зазначене, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року необхідно відмовити.

ІІ. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу, в частині оскарження рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Ціна позову у цій справі щодо стягнення суми індексу інфляції складає 16 014,52
грн, 3 % річних - 3 871,49 грн та відшкодування моральної шкоди становить 20
000,00 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100=192 100,00
грн).

За правилом частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином у частини 3 статті 23 ЦК України передбачена можливість відшкодування завданої особі моральної шкоди, зокрема, грошима. Вимога про стягнення грошового відшкодування моральної шкоди носить майновий характер; сам позов за визначенням пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України є позовом про стягнення грошових коштів.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Касаційна скарга не містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету МіністрівРади Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі"Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення інфляційних втрат за час прострочення зобов'язання, 3% річних від простроченої суми та моральної шкодиза касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 липня 2018 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний