Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.08.2019 року у справі №362/6324/18

Ухвала

05 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 362/6324/18

провадження № 61-14081ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Васильківського міжрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просила стягнути з відповідача аліменти на її користь, на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Васильківського міжрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 20 червня 2019 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі

1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 листопада 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, подана представником ОСОБА_2, у якій остання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Частиною 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Частиною 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена

в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову

у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Ця справа не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи,

а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Васильківського міжрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков