Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.03.2019 року у справі №658/481/18

Ухвала

11 березня 2019 року

м. Київ

справа № 658/481/18-ц

провадження № 61-4430 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_1, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення та просила стягнути зОСОБА_1 на її користь витрати на правову допомогу у кримінальному провадженні у розмірі 12 тис. грн, витрати на правову допомогу у цивільному провадженні у розмірі 5 тис. грн, моральну шкоду у розмірі 50 тис. грн, а також просила стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на її користь залишок невиплаченої майнової шкоди у розмірі 4 774 грн та витрати на харчування дитини у розмірі

3 тис. грн, що разом складає 7 774 грн, а всього майнову та моральну шкоду на загальну суму 57 774 грн.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 жовтня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15 тис. грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 17 тис. грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 жовтня 2018 року змінено. Зменшено загальну суму стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3 витрат на професійну справничу допомогу з 17 тис. грн до 13 500 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні цієї частини позову ОСОБА_3

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі.

Ціна позову у даній справі становить 57 774 грн (відшкодування майнової та моральної шкоди), яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків не встановлено й Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 -

ОСОБА_2подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя: Б. І. Гулько