Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.03.2021 року у справі №636/5343/19

УХВАЛА

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 636/5343/19

провадження № 61-8597ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 поштовим зв'язком направила до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Заявнику запропоновано надати заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, вказати дату отримання рішення суду апеляційної інстанції та надати докази на їх підтвердження, додати належні та допустимі докази на підтвердження дати направлення касаційної скарги на адресу Верховного Суду (зокрема, квитанції про оплату відповідного відправлення) або навести інші поважні причини, що перешкоджали заявнику подати касаційну скаргу в межах строків та запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

29 червня 2021 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвалу від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 отримала 25 червня 2021 року, проте станом на 10 вересня 2021 року недоліки касаційної скарги не усунено. Від ОСОБА_1 не надходила до суду касаційної інстанції заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку на оскарження, не надходив документ про сплату судового збору або докази, що підтверджували б пільги щодо сплати судового збору, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Оскільки у встановлений судом строк заявник не усунула недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 14 червня 2021 року, то касаційна скарга відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник