Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.03.2018 року у справі №2-5685/2006

Ухвала

7 березня 2018 року

м. Київ

справа № 2-5685/2006

провадження № 61-11431 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Одеської області від 11 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання права власності на підвальне приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року на розгляд до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Одеської області від 11 квітня 2012 року.

Згідно частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Аналізуючи зміст наведеної статті можна зробити висновок, що особи, які не брали участі у справі, мають право на касаційне оскарження у разі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

У вищевказаній справі рішення суду апеляційної інстанції було ухвалено

11 квітня 2012 року.

Додані до касаційної скарги матеріали свідчать про те, що

ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу набув право власності на підвальне приміщення 16 лютого 2013 року.

Отже, на час ухвалення оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 не був власником спірного підвального приміщення, а тому доводи касаційної скарги про порушення його прав як власника є необґрунтованими.

У даній справі не вбачається і несприятливих наслідків, завданих саме оскаржуваним судовим рішенням, оскільки заявник не позбавлений права здійснення захисту своїх порушених справ у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, а також те, що суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень не вирішували питання про права і обов'язки

ОСОБА_1, то він не є особою, що має право на оскарження рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.

Керуючись статтею 389 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Одеської області від 11 квітня 2012 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта