Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.06.2018 року у справі №642/3110/17

Ухвала

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 642/3110/17

провадження № 61-199ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, яка підписана представником ЯковенкомСергієм Володимировичем, на постанову Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Харківська міська рада, про знесення самочинно збудованого об'єкта,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2017 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила зобов'язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок самовільно побудований об'єкт будівництва - будівлю прямокутної форми, розміром 21,00 х 14,00 м (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 м від житлового будинку АДРЕСА_1

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року, позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 знести за власний рахунок самовільно побудований об'єкт будівництва будівлю прямокутної форми, розміром 21,00 х 14,00 м (гаражні бокси на 12 воріт), розташовану на відстані 8,00 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року скасовано. У задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відмовлено.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради подала до Верховного Суду 23 січня 2019 року касаційну скаргу, яка підписана представником Яковенком С. В., на постанову Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року.

Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції у порушення частини 4 статті 370 ЦПК України розглянув апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, у межах доводів, що вже досліджувалися при ухваленні постанови від 13 березня 2018 року. Крім цього, суд не звернув увагу на те, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю було накладено штраф на ОСОБА_2, яку відповідач не оскаржував, що свідчить про те, що він визнає свою вину у скоєному правопорушенні у сфері містобудівної діяльності.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року справу № 642/3110/17 визнано малозначною, та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, однак має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки ЦПК України не містить підстав для скасування судом апеляційної інстанції своєї постанови, а за умови неможливості оскаржити таке рішення в суді касаційної інстанції виникає загроза зловживання апеляційними судами своїми повноваженням. Проте, особою, що подає касаційну скаргу, не обґрунтовано, чому саме скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки наслідки, спричинені оскаржуваним рішенням, можуть призвести до дезорганізації нормальної діяльності та виконання начастини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" повноважень Харківської міської ради. Проте, особою, що подає касаційну скаргу, не обґрунтовано, в чому проявляється значний суспільний інтерес вказаної справи.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес, а скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_1, на постанову Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Харківська міська рада, про знесення самочинно збудованого об'єкта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат