Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.02.2019 року у справі №727/9975/17

Ухвала

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 727/9975/17

провадження № 61-2008ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В.І., розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ощадбанк", яка підписана представником ОСОБА_4, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Височанська Н. К., Владичана А. І., Литвинюк І. М., у справі за скаргою ОСОБА_5 на рішення, дію або бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича Андрія Вітольдовича, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство "Ощадбанк",

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_5 звернувся із скаргою на рішення, дію або бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А. В.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець Бушкевич А. В. виніс постанову та акт про передачу майна стягувачу (за виконавчим провадженням №50496858 від 15 березня 2016 року). Відповідно до вказаного виконавчого провадження арештований автомобіль NISSAN PATHFINDER SE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було передано на реалізацію, але після проведення третіх торгів, які не відбулися, державним виконавцем Бушкевичом А. В. було запропоновано банку залишити вказане майно за собою. Стягувач виявив бажання залишити за собою вказане майно.

Проте, старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевич А. В. не встановив повноважень начальника відділу реструктуризації заборгованості ОСОБА_7, при цьому виніс постанову про передачу майна стягувачу та склав акт про передачу даного майна.

ОСОБА_5 вважав цю постанову та акт неправомірними та просив їх скасувати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2018 року у складі судді: Слободян Г. М. скаргу ОСОБА_5 на рішення, дії або бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А.

В. задоволено частково. Визнано дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А. В. щодо винесення постанови та акту про передачу майна стягувачу від 15 вересня 2017 року неправомірними. Скасовано акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 15 вересня 2017 року винесений старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевичем А. В. при примусовому виконанні виконавчого листа Шевченківського районного суду №2-179/12 від 28 січня 2016 року. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії державного виконавця Бушкевича А. В. стосовно винесення постанови та акту про передачу майна стягувачу від 15 вересня 2017 року є протиправними. Разом із тим, підстави для скасування постанови про передачу майна стягувачу від 15 вересня 2017 року відсутні, оскільки у цій частині дії державного виконавця відповідали вимогам закону.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2018 року у частині відмови в задоволенні скарги про скасування постанови про передачу майна стягувачу скасована. Скаргу ОСОБА_5 у цій частині задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 15 вересня 2017 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції визнаючи дії державного виконавця щодо передачі майна стягувачу протиправними, при цьому залишивши в силі постанову про передачу такого майна стягувачу зробив взаємовиключні висновки.

У січні 2019 року ПАТ "Ощадбанк" через представника ОСОБА_4 подало касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно, порушивши вимоги статей 354, 358 ЦПК України, поновив ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження. Зазначає, що апеляційний суд вийшов за межі вимог та доводів апеляційної скарги.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд безпідставно, порушивши вимоги статей 354, 358 ЦПК України, поновив ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження, є необґрунтованим. Аналіз ухвали Чернівецького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року свідчить, що ОСОБА_5 надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м.

Чернівці від 18 січня 2018 року, яке розглянуто судом, визнано причини пропуску строку поважними та поновлено його.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З урахуванням того, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги ОСОБА_5 на рішення, дії або бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А. В. не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Ощадбанк", яка підписана представником ОСОБА_4, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на рішення, дію або бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича Андрія Вітольдовича, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство "Ощадбанк"

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель