Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.02.2018 року у справі №243/3360/14ц

Постанова

Іменем України

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 243/3360/14

провадження № 61-330 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2016 року в складі суддів: Біляєвої О. М., Новікової Г. В., Папоян В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору від 22 травня 2007 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 7 тис. грн у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Унаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 31 січня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 27 219 грн 42 коп., яка складається із: 6 741 грн 53 коп. - заборгованість за кредитом; 18 943
грн 63 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 250 грн - штраф (фіксована частина), 1 284 грн 26 коп. - штраф (процентна складова).

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 червня 2016 року в складі судді Гусинського М. О. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 22 травня 2007 року б/н, а саме: 6 741 грн 53 коп. - заборгованість за кредитом; 18 943 грн 63 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 грн - фіксована частина, 1 284 грн 26 коп. - процентна складова, всього: 27 219 грн 42 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 272 грн 19 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держависудовий збір у розмірі 1 105 грн 81 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_5 свої зобов'язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 27 219 грн 42 коп.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2016 року рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 червня 2016 року в частині стягнення заборгованості за процентами, штрафами та судового збору в дохід держави у розмірі 1 105 грн 81 коп. скасовано.

У задоволенні позову про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 18 943 грн 63 коп., штрафами: 250 грн (фіксована частина), 1
284 грн 26 коп. (процентна складова) відмовлено.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитом у розмірі 6 741 грн 53 коп. і судового збору в розмірі 272 грн 19 коп. залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення заборгованості за кредитом сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції безпідставно відхилив надану до ухвалення рішення заяву ОСОБА_5 про застосування позовної давності до вимог про стягнення процентів за користування кредитом та штрафів.

У поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення апеляційного суду в частині відмови в позові про стягнення процентів скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу в цій частині передати на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не взято до уваги порушення права позивача на отримання щомісячних платежів у виді процентів, які підлягають стягненню з 01 липня 2011 року до 01 липня 2014 року в розмірі 14 352
грн 12 коп. у межах позовної давності.

Відзив на касаційну скаргу не подавався.

03 січня 2018 року справу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції установлено, що 22 травня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 7 тис. грн у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 31 січня 2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 27 219 грн 42 коп., з яких: 6 741 грн 53 коп. - заборгованість за кредитом; 18 943 грн 63 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 грн - фіксована частина, 1 284 грн 26 коп. - процентна складова.

Розрахунок заборгованості також містить інформацію про те, що останнє погашення кредиту було здійснено ОСОБА_5 9 грудня 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до статей 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) в строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Оскільки ОСОБА_5 порушила умови кредитного договору, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають задоволенню, а саме: підлягає стягненню 6 741 грн 53 коп. - заборгованість за кредитом; 18 943 грн 63 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 грн - фіксована частина, 1 284 грн 26 коп. - процентна складова, всього: 27 219 грн 42 коп., станом на 31 січня 2014 року, тобто за період, на який дія Закону України "Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції" не поширювалася.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за процентами, штрафами і судового збору та відмовляючи в позові в цій частині, виходив із того, що суд першої інстанції безпідставно відхилив надану до ухвалення рішення заяву ОСОБА_5 про застосування позовної давності до вимог про стягнення процентів за користування кредитом та штрафів.

Відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини 3 статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Апеляційний суд, відмовляючи в позові про стягнення заборгованості за процентами та штрафами, не взяв до уваги, що визнання боргу зобов'язаною особою є підставою для переривання перебігу позовної давності відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України.

ОСОБА_5 визнала основний борг за кредитним договором, що дає підстави для переривання перебігу позовної давності.

З огляду на зазначене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2016 року скасувати, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 червня 2016 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В.В. Пророк

І.М. Фаловська

С.П. Штелик