Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.12.2020 року у справі №461/4638/17

Ухвала

09 серпня 2021 року

м. Київ

права № 461/4638/17

провадження № 61-8670ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М.

Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 19 травня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року.

Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 21 жовтня 2020 року. Повний текст постанови складено 02 листопада 2020 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 19 травня 2021 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною 1 статті 390 ЦПК України розумного строку на касаційне оскарження, що перевищив більше ніж 6 місяців.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги і запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази поважності причин його пропуску.

Наведені у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження з підстав обмежень впроваджених у зв'язку із карантином визнано судом неповажними, оскільки ним не було надано будь-яких належних доказів поважності причин пропуску строку, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Також роз'яснено заявникові, що посилання в касаційній скарзі на несвоєчасне отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною 1 статті 390 ЦПК України, а відповідно до частини другої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення та заявлення відповідного клопотання.

На виконання ухвали Верховного Суду від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 направив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує можливими наслідками зараження коронавірусною хворобою, оскільки стан його здоров'я і його хвороби відносяться до групи ризику щодо розвитку ускладнень при зараженні COVID-19. Зазначив, що протягом січня-травня 2021 року уникав соціальних контактів за рекомендацією лікарів. Долучає копії виписок із медичних закладів про наявність у нього хвороб та перебування на стціонарному лікуванні.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та "права на суд", гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Розглянувши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Сам факт наявність низки хвороб і періодичне перебування заявника на стаціонарному лікуванні не обґрунтовує тривалість пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Заявник не був позбавлений можливості звернутися за наданням йому безоплатної вторинної правничої допомоги, зокрема, для складення касаційної скарги.

Отже, зазначені доводи не свідчать про виникнення обставин непереборної сили, оскільки не свідчать про надзвичайну або невідворотну подію, яка перешкоджала заявнику поданню касаційної скарги.

Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Окрім того, посилання заявника у поданому клопотанні на те, що строки звернення до суду із касаційною скаргою продовжуються на строк на дії карантину, є необґрунтованими.

18 червня 2020 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17 липня 2020 року.

Відповідно до частиною 2 статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України викладено у такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Таким чином, для того щоб поновити строк касаційного оскарження, заявнику потрібно подати заяву і вказати у ній поважну причину (пов'язану з карантинними обмеженнями), що спричинила пропуск такого строку.

У порушення наведеної норми, заявником не зазначено поважної причини, пов'язаної з карантинними обмеженнями, пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Отже, заявником не наведено поважних причин, які б перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, тому відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до частини 3 статті 393, пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки наведені ОСОБА_1 причини у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року є неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов