Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.09.2020 року у справі №609/1672/17

Ухвала

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 609/1672/17

провадження № 61-13232 ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Писаренко Наталія Олексіївна, на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ним у розмірі 209 590,82 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 121,93 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, позов ОСОБА_2 задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2, згідно з рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2017 року у справі № 609/457/17 у розмірі 209 590,82 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Повний текст постанови апеляційного суду складено 30 серпня 2019 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 вересня 2019 року.

До Верховного Суду 04 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року після спливу одного року з дня складення повного тексту судових рішень.

У касаційній скарзі заявник порушувала питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що на момент апеляційного розгляду справи вона перебувала за межами України, не була належним чином повідомлена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з тим, що її адвокат Чапаєва Г. М. не інформувала її про розгляд справи, однак не надала докази про зазначене.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано усунути її недоліки, а саме: заявнику необхідно надати відповідні письмові докази, на підтвердження обставин, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 394 ЦПК України, сплатити судовий збір та надати уточнену редакцію касаційної скарги з зазначенням конкретних обов'язкових підстав касаційного оскарження.

У жовтні 2020 року на виконання ухвали Верховного Суду від 23 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала уточнену редакцію касаційної скарги та сплатила судовий збір, однак не надала докази про те, що вона не була повідомлена про розгляд справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Як слідує із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 достовірно знала про наявність цього судового провадження, оскільки подавала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та з 02 вересня 2019 року мала можливість у Єдиному державному реєстрі судових рішень ознайомитись із оскаржуваною постановою, демонструючи готовність брати участь на всіх етапах розгляду.

Частиною 1 статті 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до частини 5 статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Чапаєва Г. М. була присутня в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що підтверджується постановою суду апеляційної інстанції від 27 серпня 2019 року та не заперечується заявником. Отже, сторона заявника достовірно була обізнана про розгляд справи.

Надані заявником докази про перебування за межами України з 08 червня по 01 вересня 2019 року не спростовують факту належного повідомлення ОСОБА_1 через свого представника Чапаєву Г. М. про розгляд 27 серпня 2019 року апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі. Посилання заявника на неналежне виконання своїх професійних обов'язків адвокатом Чапаєвою Г. М. не підтверджені будь-якими доказами.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого "Гуржій проти України", заява № 326/3,01 квітня 2008 року, "Олександр Шевченко проти України", № 8771/02, § 27,26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Тойшлер проти Германії" від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до положень частини 2 статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК Україниу разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 185 ЦПК України і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки у встановлений судом строк, станом на 09 листопада 2020 року недоліки касаційної скарги не усунуто, так як не додано доказів щодо неповідомлення заявника про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 185 ЦПК касаційна скарга підлягає поверненню заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Писаренко Наталія Олексіївна, на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь