Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.09.2019 року у справі №766/4759/19

Ухвала

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 766/4759/19

провадження № 61-16019ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Доценка Кирила Сергійовича на ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року та від 02 квітня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права користування житловим приміщенням, визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом.

Разом із позовною заявою ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом заборони Херсонській міській раді до набрання законної сили рішенням суду вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення стосовно земельної ділянки, площею 816 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, але не виключно, про надання дозволу будь-яким особам на підготовку (розробку) проектів землеустрою, затвердження або погодження проектів землеустрою, прийняття рішень про надання в користування чи надання у власність земельної ділянки, зміни статусу ділянки, тощо.

Херсонський міський суд Херсонської області ухвалою від 18 березня 2019 року заяву задовольнив. Забезпечив позов шляхом заборони Херсонській міській раді до набрання законної сили рішенням суду в даній справі вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення стосовно земельної ділянки, площею 816 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, але не виключно, про надання дозволу будь-яким особам на підготовку (розробку) проектів землеустрою, затвердження або погодження проектів землеустрою, прийняття рішень про надання в користування чи надання у власність земельної ділянки, зміни статусу ділянки тощо.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, а дія застосованих обмежень не виходить за межі предмета спору.

19 березня 2019 року ОСОБА_2 подала заяву про вжиття додаткових заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації на здійснення реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області з метою запобігання її відчуження до набрання законної сили рішенням суду.

Заява обґрунтована тим, що Постійною комісією з питань містобудування, архітектури, комунальної власності та регулювання земельних відносин Херсонської міської ради вирішується питання надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. ОСОБА_1 замовила у Державному підприємстві геодезії і картографії та кадастру "Херсонгеоінформ" виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що створює небезпеку заподіяння шкоди правам позивача та передбачає значних зусиль і витрат на відновлення прав у випадку невжиття таких заходів забезпечення.

Херсонський міський суд Херсонської області ухвалою від 02 квітня 2019 року заяву задовольнив. Забезпечив позов шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації на здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області з метою запобігання її відчуженню до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.

Херсонський апеляційний суд постановою від 06 серпня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року та від 02 квітня 2019 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вжиті судом заходи забезпечують позивача від можливого відчуження земельної ділянки, наданої для будівництва і обслуговування спірного житлового будинку з приводу якого виник спір, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Ухвали судів першої інстанції постановлені з дотриманням встановленого процесуальним законом порядку.

21 серпня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Доценко К. С. подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року та від 02 квітня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що застосовані судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову не стосуються існуючого між сторонами предмету спору та не відповідають заявленим позовним вимогам, є недоцільними та передчасними, оскільки право ОСОБА_2 на земельну ділянку у випадку набуття права власності на житловий будинок вже захищено цивільним законодавством. Крім того, заборона вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, яка не є предметом позовних вимог, порушує право ОСОБА_1 вільного володіння, користування та розпорядження власним майном.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 , частиною 3 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи, що метою судового захисту позивача є відновлення її порушених спадкових прав на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розміщений на земельній ділянці площею 816 кв. м, а станом на час відкриття провадження у справі відповідач вчинила дії, спрямовані на отримання у власність в порядку приватизації вказаної земельної ділянки, дійшов правильного висновку про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо земельної ділянки, наданої для будівництва і обслуговування спірного житлового будинку з приводу якого виник спір, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до їх скасування судом або протягом строків, встановлених статтею 158 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Доценка Кирила Сергійовича на ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року та від 02 квітня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позбавлення права користування житловим приміщенням, визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило