Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.09.2020 року у справі №495/9169/17

Ухвала

09 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 495/9169/17

провадження № 61-1311ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року, ухвалу Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 6 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України еквівалентно 160 800 грн; індекс інфляції у розмірі 21 115,61 грн; 3% річних у розмірі 5 291 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2018 року задоволено.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2018 року скасовано.

Справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2020 року скасовано.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 6 000 доларів США та 3% річних у розмірі 5 291 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення індексу інфляції відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У вересні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року відмовлено на підставі пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року, ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2020 року з проханням ухвалу суду касаційної інстанції скасувати, відкрити касаційне провадження за його касаційною скаргою; постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2020 року.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

В частині оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 3 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Пунктом 3 частини 2 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи викладене та те, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року відмовлено, а заявник повторно оскаржив судове рішення у касаційному порядку, у відкритті касаційного провадження у справі в цій частині необхідно відмовити.

В частині оскарження ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2020 року Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та пункту 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у Частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто вказаними нормами не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвал та постанов суду касаційної інстанції.

Згідно із частиною 3 статті 419 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі в цій частині слід відмовити.

Керуючись статтями пунктами 1, 3 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року, ухвалу Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк