Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.06.2019 року у справі №562/2320/18

Ухвала

05 липня 2019 року

м. Київ

справа №562/2320/18

провадження №61-10297ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", подану представником - Левченко Яною Валеріївною, на заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області

від 18 грудня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 02 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Служба у справах дітей Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, про виселення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), подана представником - Левченко Я. В., на заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2019 року касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, оскільки заявником було пропущено строк на касаційне оскарження та у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті

392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи,

що підтверджують сплату судового збору.

У червні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла заява

ТОВ "Кредитні ініціативи" про усунення недоліків, до якої долучено документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, у поданій заяві заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, та мотивує своє клопотання тим, що повний текст оскаржуваної постанови було отримано 16 квітня 2019 року. Вказує,

що 16 травня 2019 року було підготовлено проект касаційної скарги

та разом із додатками передано уповноваженому представнику для відправки. 17 травня 2019 року представник ТОВ "Кредитні ініціативи" - Левченко Я. В. перебувала у відрядженні у м. Нововолинськ, Волинської області. 20 травня 2019 року представнику заявника стало відомо,

що з нез'ясованих обставин касаційна скарга не була своєчасно направлена.

Заявник вважає, що зазначені причини пропуску строку

на касаційне оскарження є поважними, а тому просить поновити строк

на касаційне оскарження на заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року.

Вищезазначені доводи ТОВ "Кредитні ініціативи" щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки зазначені причини пропуску не свідчать про існування об'єктивних перешкод для своєчасного подання касаційної скарги.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 стаття 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено,

що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває

в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого

їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини

й у справах "Науменко проти України" від 9 листопада 2004 року, "Полтораченко проти України" від 18 січня 2005 року та "Тімотієвич проти України" від 8 листопада 2005 року.

Таким чином, оскільки касаційна скарга ТОВ "Кредитні ініціативи" подана

з пропуском строку на касаційне оскарження, наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку визнані судом неповажними, тому

у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення,

що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.

Керуючись пунктом 4 частиною 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", подану представником - Левченко Яною Валеріївною, на заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Служба

у справах дітей Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, про виселення, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Воробйова