Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.11.2018 року у справі №344/11689/18

Ухвала

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 344/11689/18

провадження № 61-46575ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року у складі суддів Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О. О., у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом до ОСОБА_4 до спільного українсько-македонського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон" про стягнення майнової та моральної шкоди за невиконання умов договорів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до спільного українсько-македонського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю"Авалон" (далі - ТОВ "Авалон") про стягнення майнової та моральної шкоди за невиконання умов договорів.

З метою забезпечення позову ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, мотивуючи тим, що в провадженні суду знаходиться указана цивільна справа, а тому на підставі статей 151, 152 ЦПК України просила суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: грошові кошти відповідача, які знаходяться на рахунках: ПАТ "Ідея Банк" - № НОМЕР_1 та № НОМЕР_1; АТ "Приватбанк" на рахунку № НОМЕР_2.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Авалон", які знаходяться на рахунках: ПАТ "Ідея Банк" № НОМЕР_1 та № НОМЕР_1; АТ "ПриватБанк" № НОМЕР_2 в межах заявленої суми стягнення - 1 671 900
грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами існує спір, свідченням чого є звернення до суду позивача за захистом свого порушеного права, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 02 серпня 2018 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до СП ТОВ "Авалон", в якому просила стягнути з відповідача 1 116 900,00 грн майнової шкоди, 55 000,00 грн штрафних санкцій за невиконання умов договорів та 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 06 серпня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі. В подальшому 20 серпня 2018 року ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. При цьому будь-яких обґрунтувань необхідності забезпечення позову та вжиття саме таких заходів її заява не містить. Тому апеляційний суд зробив висновок, що ОСОБА_4 не обґрунтувала наявності підстав, згідно з якими невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та не надала відповідних доказів.

25 жовтня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не досліджено факти на які ОСОБА_4 посилалась у відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності у відповідача бажання добровільно виконувати взяті на себе зобов'язання.

Накладення арешту на грошові кошти судом першої інстанції є обґрунтованим. Суд першої інстанції врахував відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Накладення арешту не перешкоджає господарській діяльності відповідача, оскільки вказаний захід забезпечення позову застосований судом першої інстанції в межах позовних вимог та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом до ОСОБА_4 до спільного українсько-македонського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон" про стягнення майнової та моральної шкоди за невиконання умов договорів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель