Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.07.2018 року у справі №442/5061/17

Ухвала

Іменем України

17 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 442/5061/17

провадження № 61-37504 ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу Дрогобицької міської ради на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, у складі судді Гарасимків Л. І., від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О., від 07 травня 2018 року за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради, комунальне підприємство "Туристичний комплекс "Дрогобич", третя особа - ОСОБА_5, про визнання права власності за набувальною давністю на майно автостоянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти правочини та дії спрямовані на відчуження, передачу в оренду (найм) чи інші види оплатного чи безоплатного користування чи володіння іншими особами земельної ділянки площею 765 кв. м, яка розташована під майном автостоянки, яке є предметом позову.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 07 травня 2018 року, заяву ОСОБА_4 задоволено. До вирішення спору по суті заборонено іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачам, чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, а саме, що стосується земельної ділянки площею 765 кв. м, по АДРЕСА_1, яка розташована під майном автостоянки, яке є предметом позову та складається з нежитлової будівлі площею 7,6 кв. м, воріт та огорожі.

У касаційній скарзі Дрогобицька міська рада просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявником не надано доказів на підтвердження наявності реальної загрози невиконання або ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року указану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме уточнення прохальної частини касаційної скарги та доплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 липня 2018 року надійшли матеріали на усунення недоліків, з яких убачається, що заявник виконав вимоги зазначеної ухвали.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статті 149 ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Пунктом 4 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що предметом цього спору є визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на майно автостоянки, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до вчинення дій щодо передачі (або відчуження в інший спосіб) земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно автостоянки (нежитлова будівля ворота та огорожа) третім особам, внаслідок чого можливе утруднення або неможливе виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Разом з тим, з матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 квітня 2018 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього ж судувід 16 лютого 2018 року у цій справі. Отже, станом на час подання касаційної скарги права міськради оскаржуваними судовими рішеннями не порушувались.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, подана на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, якими вирішено лише процесуальне питання, є необґрунтованою. Правильне застосовування норм статей 149, 150 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дрогобицької міської ради на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 травня 2018 року за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради, комунальне підприємство "Туристичний комплекс "Дрогобич", третя особа - ОСОБА_5, про визнання права власності за набувальною давністю на майно автостоянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта