Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.06.2021 року у справі №754/16031/19

Ухвала

28 травня 2021 року

м. Київ

справа № 754/16031/19

провадження № 61-7976ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь суму у розмірі 129 869 грн, з яких: аліменти на утримання малолітньої дитини з січня 2016 року по березень 2018 року у розмірі 54 тис. грн; пеню за несплату аліментів за 2016 рік у розмірі 54 тис. грн; пеню за період несплати аліментів протягом 2016 року (кінцевий строк прострочення 31 березня 2018 року, оскільки з 27 квітня 2018 року аліменти зобов'язано сплачувати відповідача судовим наказом у справі № 754/5484/18) у розмірі 21 869
грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

11 травня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, що надійшла 13 травня 2021 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позов.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1, 2, 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом позовних вимог у цій справі є стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Отже, для цілей ЦПК України справа № 754/16031/19 є малозначною.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено грубе порушення норм процесуального права, оскільки не досліджені та не взяті до уваги докази у справі.

Подана касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Отже, доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у справі не дають підстав для висновків про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпункту а) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, інших мотивувань касаційна скарга не містить.

Отже вищевикладене свідчить про те, що посилання заявника на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, є необґрунтованими.

Вказані заявником доводи касаційної скарги по суті висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

ОСОБА_1 реалізувала своє право на апеляційний перегляд цієї справи.

Крім того, Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які могли вимагати касаційного розгляду цієї справи.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які визнані судом необґрунтованими, тому підстави для відкриття касаційного провадження у справі відсутні.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційноїінстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара