Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.11.2019 року у справі №755/17974/17

Ухвала

Іменем України

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 755/17974/17

провадження № 61-18907ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих залиттям квартири, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1.27 червня 2017 року з сторони відповідачів, що є власниками квартири АДРЕСА_2, яка розташована вище, трапилось залиття її квартири, в результаті чого їй було завдано матеріальної та моральної шкоди, яку винна сторона не бажає відшкодовувати у добровільному порядку. Згідно з висновком комісії, викладеному в акті обстеження квартири АДРЕСА_1 від 06 липня 2017 року, складеного комісією у складі: інженера ОСОБА_6, майстра з ремонту ОСОБА_4, старшого майстра ОСОБА_5, причиною залиття стала недбалість мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічного обладнання, в даному випадку вентиля, які мешканці залишили відкритими на довготривалий період своєї відсутності.

Відповідно до висновку експерта № 2-29/09 від 29 вересня 2017 року вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень в квартирі становить ~money0~ Позивач зазначала, що у її квартирі у 2015 році був проведений коштовний ремонт. У наслідок залиття в коридорі пошкоджено: на підлозі дубовий паркет вздувся, на стелі дві тріщини (1,0 х 0,03) та біля дверей ванної кімнати (0,5 х 0,05), на стінах ушкоджена венеціанська штукатурка (здуття); в ванній кімнаті зіпсувалися: на стелі підвісна стеля з вологостійкого гіпсокартону, на стику сліди вологи. Таким чином, квартира потребує негайного відновлювального ремонту, який потребує суттєвих матеріальних непередбачуваних витрат. Вказувала, що це не перше залиття квартири, так у 2006 році з вини відповідачів було залито її квартиру, і вона була змушена звертатись до суду за захистом порушеного права. Моральну шкоду обґрунтувала тим, відповідачі систематично заливають її квартиру, після чого їй та рідним доводиться жити у родичів. Відповідачі ведуть себе зухвало, ігнорують її вимоги і претензії.

Неправомірні дії відповідачів призвели до того, що вона змушена звертатись до відповідних установ за захистом порушеного права. Моральну шкоду оцінила в ~money1~ 22 березня 2018 року була подана заява про збільшення позовних вимог, згідно якого просила стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі ~money2~ з кожного, та моральну шкоду з кожного по ~money3~, і судові витрати - вартість складання висновку експерта і судовий збір.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі ~money4~, витрати за складання висновку експерта - ~money5~, моральну шкоду - ~money6~ та судовий збір - ~money7~

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі ~money8~, витрати за складання висновку експерта - ~money9~, моральну шкоду - ~money10~ та судовий збір - ~money11~ В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове яким відмовити у задоволені позовних вимог. Посилався, що залиття сталося не з вини відповідачів, а з вини працівників ЖЕКу, які проводили випробувальні роботи, внаслідок яких відбувся гідравлічний удар, що призвів до пошкодження сантехнічного обладнання.

З метою встановлення дійсної причини залиття, представник відповідача подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної комплексної експертизи із залученням експертів у галузі безпеки життєдіяльності та експертів у будівельно-технічній галузі.

ОСОБА_1 подала заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, в якому зазначає, що вказане клопотання по справі не заявлялось під час розгляду справи судом першої інстанції, а тому його задоволення порушуватиме принцип рівності сторін, свободи надання доказів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової комплексної експертизи із залученням експертів у галузі безпеки життєдіяльності та експертів у будівельно-технічній галузі задоволено частково. Призначено по справі судову будівельно-технічну комплексну експертизу із залученням експертів у галузі безпеки життєдіяльності та експертів у будівельно-технічній галузі. Зупинено провадження у справі до проведення експертизи.

19 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в зазначеній вище справі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що зупинення провадження у справі з призначенням експертизи за відсутності встановлених процесуальним законодавством умов порушує право позивача на розгляд справи протягом розумних строків та отримання відшкодування завданих збитків.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвала апеляційного суду про призначення експертизи відсутня у переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі статтею 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до статтею 112 ЦПК України.

Оскільки вирішення питання оцінки збитків та встановлення причини залиття квартири потребує спеціальних знань, та встановлення обставин, що мають правове значення для вирішення спору, може бути призначена судова будівельна-технічна комплексна експертиза із залученням експертів у галузі безпеки життєдіяльності та експертів у будівельно-технічній галузі.

Пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пункту 9 частини 1 статті 253 ЦПК України, - на час проведення експертизи.

Враховуючи викладене, правильним є висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження в даній справі до проведення експертизи.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська