Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.03.2019 року у справі №405/2373/18

Ухвала

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 405/2373/18

провадження № 61-3428ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 грудня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", дочірнього підприємства "Центргаз" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про визнання неіснуючим боргу по розрахункам за газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

АналізЄдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі - ВАТ "Кіровоградгаз"), дочірнього підприємства "Центргаз" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі - ДП ВАТ "Кіровоградгаз"), у якому просила визнати неіснуючим борг за користування природним газом у розмірі 7 015,71 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якому наявні газові прилади: опалювальний котел та газова плита, а споживання обліковується газовим лічильником. 24 листопада 2015 року контролер відповідачів без належної перевірки та розрахунків записала їй у розрахункову книжку суму боргу в розмірі 3 219,76 грн та відключила їй газопостачання. На неодноразові звернення до відповідачів із вимогою про надання належного обґрунтування розрахунку суми боргу у розмірі 3
219,76 грн відповідачі відмовлялися надати такий розрахунок та документи на підтвердження неіснуючого боргу. Вказувала, що 21 березня 2017 року працівники ВАТ "Кіровоградгаз" у її відсутність здійснили протизаконне вторгнення до присадибної ділянки будинку і відрізали металеву трубу газопостачання. Такі дії відповідача були обґрунтовані наявністю незаконної врізки газової труби та крадіжкою газу. Вважала акт, складений 21 березня 2017 року працівниками відповідача, які не мали повноважень на вчинення таких дій і підписаний невідомими особами, неналежним та недопустимим доказом.

03 лютого 2018 року ОСОБА_1 отримала від ДП "Центргаз" письмову вимогу № 206 від 01 лютого 2018 року про сплату боргу в розмірі 7 015,71, а не 3 219,76 грн, хоча починаючи із 24 листопада 2015 року позивач не користувалася послугами з газопостачання. Посилаючись на вказані обставини, просила визнати борг у розмірі 7 015,71 грн неіснуючим.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

13 лютого 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 грудня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не повно з'ясували обставини, що мають значення для справи, та не надали належної правової оцінки доказам, зокрема, копії розрахункової книжки по оплаті з послуг газопостачання, в якій вказано, що станом на 26 лютого 2016 року контролером ВАТ "Кіровоградгаз" не встановлено жодних порушень несанкціонованого підключення та незаконного відбору газу ОСОБА_1 Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у розгляді скарги в порядку загального позовного провадження та у задоволенні клопотання про витребування доказів із Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/1973/17 про поновлення газопостачання.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання неіснуючим боргу по розрахункам за газопостачання у розмірі 7 015,71
грн.

Отже, справа № 405/2373/18 не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 405/2373/18 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 грудня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз ", дочірнього підприємства "Центргаз" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про визнання неіснуючим боргу по розрахункам за газопостачання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат