Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.11.2020 року у справі №361/2653/15

Ухвала

Іменем України

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 361/2653/15-ц

провадження № 61-15141ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Перепелиця Сергій Олександрович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду

від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи:

Відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, факту батьківства, визнання об'єктом права спільної власності подружжя, зобов'язання внести зміни до актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_1, треті особи: відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області

(далі - ВРАЦС Броварського МРУЮ Київської області), Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В.

(далі - приватний нотаріус Київського МНО Верповська О. В. ), про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, факту батьківства, визнання об'єктом права спільної власності подружжя, зобов'язання внести зміни до актового запису про народження.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким ці позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт батьківства ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов'язано ВРАЦС Броварського МРУЮ Київської області внести зміни до актового запису у книзі реєстрації народжень ВРАЦС від 16 січня 2009 року № 26 про народження ОСОБА_4, а саме: змінити запис в графі "батько" з ОСОБА_5 на ОСОБА_3.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року постанову Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи для проведення аналізу ДНК для встановлення споріднення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено.

Призначено в справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи та Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи", визначено провідною експертною установою Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Доручено Калинівській селищній раді Броварського району Київської області сприяти експертам при вилученні з місця поховання біологічного матеріалу трупу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 та похований на кладовищі смт Калинівка Броварського району Київської області.

Доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" відібрати необхідний для проведення молекулярно-генетичної експертизи біологічний матеріал від трупа ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та похований на кладовищі смт Калинівка Броварського району Київської області, які передати в упакованому та опечатаному вигляді до Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз для проведення експертизи.

Попередні витрати за проведення експертизи покладені на ОСОБА_2.

Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_6, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня

2019 року у вищевказаній справі відмовлено.

У вересні 2020 ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 20 червня

2019 року.

Заява мотивована тим, що проведення експертами Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" необхідного для молекулярно-генетичної експертизи біологічного матеріалу від трупа ОСОБА_3 не відбулося, оскільки відповідач ОСОБА_1 та його представник Перепелиця С. О., особи, які представлялись як представники ОСОБА_8, не давали проводити ексгумацію трупу: не дозволяли виконувати копачам - працівникам Спеціалізованого комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броварська ритуальна служба" свою роботу, оскільки копачі, працівники поліції, наглядач цвинтаря перевищують свої посадові обов'язки. Крім того, станом на 21 травня 2019 року поховання ОСОБА_3 не було забетоновано, а станом на 02 вересня 2020 року - поховання забетоновано бетонною сумішшю у більш як 20 см, що свідчить про свідоме нехтування стороною відповідача ухвали Київського апеляційного суду

від 20 червня 2019 року.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_2 просила апеляційний суд задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року

у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року призначено у справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу. Вказана ухвала апеляційного суду викладена чітко, ясно та не допускає її різного тлумачення. Оскільки від експертів, на яких було покладено обов'язок відібрати необхідний для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи біологічний матеріал, жодної заяви про труднощі в розумінні ними ухвали апеляційного суду, що перешкоджає її виконанню, не надходило, тому в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.

Разом з тим, не відібрання необхідного для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи біологічного матеріалу від трупа

ОСОБА_3 у зв'язку з поведінкою відповідача, його представника та інших осіб, які не є учасниками справи, не є підставою для роз'яснення судового рішення в порядку, передбаченому статтею 271 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат

Перепелиця С. О., просить змінити ухвалу апеляційного суду в частині мотивів, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).

Суди встановили, що у квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ВРАЦС Броварського МРУЮ Київської області, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, приватний нотаріус Київського МНО Верповська О. В., про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, факту батьківства, визнання об'єктом права спільної власності подружжя, зобов'язання внести зміни до актового запису про народження.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким ці позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт батьківства ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов'язано ВРАЦС Броварського МРУЮ Київської області внести зміни до актового запису у книзі реєстрації народжень ВРАЦС від 16 січня 2009 року № 26 про народження ОСОБА_4, а саме: змінити запис в графі "батько" з ОСОБА_5 на ОСОБА_3.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року постанову Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи для проведення аналізу ДНК для встановлення споріднення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено.

Призначено в справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи та Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи", визначено провідною експертною установою Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Доручено Калинівській селищній раді Броварського району Київської області сприяти експертам при вилученні з місця поховання біологічного матеріалу трупу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 та похований на кладовищі смт Калинівка Броварського району Київської області.

Доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" відібрати необхідний для проведення молекулярно-генетичної експертизи біологічний матеріал від трупа ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та похований на кладовищі смт Калинівка Броварського району Київської області, які передати в упакованому та опечатаному вигляді до Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз для проведення експертизи.

Попередні витрати за проведення експертизи покладені на ОСОБА_2.

Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_6, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня

2019 року у вищевказаній справі відмовлено.

У вересні 2020 ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 20 червня

2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року

у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року відмовлено.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 1 , 4 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

Частиною 2 статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Виходячи із змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Рішення суду може бути роз'яснено, у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Суть роз'яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За загальним правилом, роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення, апеляційний суд виходив з того, що суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо внаслідок нечіткості його резолютивної частини рішення неможливо виконати примусово, або є ймовірність неправильного його виконання.

Встановивши, що від експертів, на яких було покладено обов'язок проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи біологічного матеріалу, жодної заяви про труднощі в розумінні ними ухвали апеляційного суду, що перешкоджає її виконанню, не надходило, а також з пояснень представника позивача також не вбачається, що саме незрозумілість ухвали суду призводить до неможливості її виконання, та врахувавши, що не відібрання необхідного для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи у зв'язку з поведінкою відповідача, його представника та інших осіб, які не є учасниками справи, не є підставою для роз'яснення судового рішення в порядку, передбаченому статтею 271 ЦПК України, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частинами 5 , 6 статті 394 ЦПК України передбачено, що питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами 4 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду

від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи:

Відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, факту батьківства, визнання об'єктом права спільної власності подружжя, зобов'язання внести зміни до актового запису про народження, за касаційною скаргою ОСОБА_1,

в інтересах якого діє адвокат Перепелиця Сергій Олександрович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький