Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2019 року у справі №585/1182/19

Ухвала

Іменем України

24жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 585/1182/19

провадження № 61-16502ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Левченко Т. А., Орлова І. В. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Воробйової Марини Михайлівни в порядку судового контролю за виконанням рішення суду в частині нарахування аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просив визнати дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Сумській області (далі - Роменський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Сумській області) Воробйової М. М. щодо стягнення з нього за виконавчим листом Роменського міськрайонного суду Сумської області № 2-535/11 від 08 червня

2011 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку неправомірними. Зобов'язати державного виконавця зробити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з вересня

2018 року згідно вказаного виконавчого листа виходячи з розміру ~money0~

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня

2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Роменського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області Воробйової М. М. в порядку судового контролю за виконанням рішення суду в частині нарахування аліментів

у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та скасування вимоги задоволено. Визнано дії державного виконавця Роменського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області Воробйової М. М. в порядку виконавчого листа № 2-535/11, виданого 08 червня 2011 Роменським міськрайонним судом Сумської області на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2011 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ~money1~ щомісячно

в частині нарахування аліментів у розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку неправомірними. Зобов'язано державного виконавця Роменського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області

Воробйову М. М. зробити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з вересня 2018 року згідно виконавчого листа № 2-535/11, виданого 08 червня

2011 Роменським міськрайонним судом Сумської області, на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2011 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ~money2~ щомісячно.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір аліментів (частка від доходу батька дитини або тверда грошова сума), визначена в рішенні суду, може бути змінена виключно на підставі іншого рішення суду.

Постановою Сумського апеляційного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу Роменського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області задоволено. Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення. В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Роменського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області Воробйової М.

М. щодо нарахування аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відмовлено. Стягнуто

з ОСОБА_1 на користь Роменського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Сумській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі ~money3~

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"

від 03 липня 2018 року № 2475 - VIII, який набрав законної сили з 28 серпня

2018 року, було внесено зміни до частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, якими збільшено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку встановлюється щорічно Законом України "Про державний бюджет" на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено такий прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років:

з 1 січня 2018 року - ~money4~, з 1 липня - ~money5~, з 1 грудня - ~money6~

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років на рівні ~money7~

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Суд не визначає розмір аліментів через те, що такий розмір визначений законодавцем. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язкузвернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 22 липня 2019 року. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано останньому строк для усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги усунуто у строк, встановлений судом.

ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на хворобу, що підтверджується довідкою від 03 жовтня 2019 року видана Комунальним некомерційним підприємством "Роменська центральна районна лікарня "Роменської міської ради".

Згідно частини 3 статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 3 статті 390 ЦПК України.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження пропущенийз поважних причин та підлягає поновленню.

Крім того, ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору

з підстав, визначених у частині 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на скрутний майновий стан. Зазначає, що отримує тільки соціальну допомогу у розмірі ~money8~ в місяць. На підтвердження указаних обставин суду надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 07 серпня 2019 року №14 та копію довідки від 30 липня 2019 року видане Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Разом з тим у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги та вважає, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця та зобов'язання вчинення певних дій не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, касаційна скарга відповідного обґрунтування не містить.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням викладеного, на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду постанови Сумського апеляційного суду від 22 липня 2019 року за скаргою ОСОБА_1.

Керуючись статтями 127, 136, 260, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 22 липня

2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Воробйової Марини Михайлівни в порядку судового контролю за виконанням рішення суду в частині нарахування аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат