Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №335/2377/18

Ухвала

Іменем України

19 липня 2018 року

м. Київ

справа № 335/2377/18

провадження № 61-38659ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2018 року у складі судді Соболєва І. П.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свою заяву обґрунтовував тим, що встановлення факту недійсності реєстрації права власності йому необхідно для внесення відомостей про право власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Із урахуванням викладеного просив встановити факт недійсності реєстрації його права власності на нерухомість, зареєстрованої у 1998 році, а саме квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадженні у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із наявності у справі спору про право, який належить розглядати в порядку позовного провадження.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість розгляду поданої заяви у порядку окремого провадження й обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У червні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2018 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення та передати справу для продовження розгляду, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував, що відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 293, частини 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого прядку їх встановлення. Юридичні факти можуть бути встановлені виключно з метою підтвердження виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати певні юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організації. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Один і той самий факт для певних осіб та для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - не мати такого значення.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Відповідно до частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно регламентується Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_4, не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви судами обґрунтовано та правомірно встановлено спір про право, а тому суди зробили правильний висновок про відмову у відкритті провадження.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2018 рокувідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик