Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.11.2018 року у справі №216/2587/17

Ухвала

02 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 216/2587/17

провадження № 61-46649ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від

08 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В червні2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

КП "Кривбасводоканал" про зобов'язання КП "Кривбасводоканал" за власний рахунок здійснити періодичну повірку вимірювального засобу - лічильників ЛК-15Г, заводський номер81158472 (санвузел), заводський номер8146772 (кухня), за адресою споживача послуг? АДРЕСА_1

споживача 17212110040 та відшкодування моральної шкоди в розмірі5 000,00 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від

08 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до

КП "Кривбасводоканал" про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від

08 лютого 2018 року залишено без змін.

26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 08 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня

2018 року та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати

КП "Кривбасводоканал"здійснити демонтаж, планову повірку, опломбування приладу обліку холодної води та його монтаж за адресою ОСОБА_1, зобов'язати КП "Кривбасводоканал"здійснити перерахунок нарахованих ОСОБА_1 сум з дати нарахування за нормативами споживання до дати розгляду скарги в касаційній інстанції відповідно до показань приладу обліку холодної води, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 762,00 грн.

Предметом спору в даній справі є зобов'язання КП "Кривбасводоканал" за власний рахунок здійснити періодичну повірку вимірювального засобу - лічильників ЛК-15Г, заводський номер81158472 (санвузел), заводський номер8146772 (кухня), за адресою споживача послуг? АДРЕСА_1

споживача 17212110040 та відшкодування моральної шкоди в розмірі5 000,00 грн.

Справа № 216/2587/17 є незначної складності, ціна позову в якій не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто справа є малозначною в силу своїх властивостей та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України, при цьому Верховний Суд враховує характер правовідносин у яких виник спір, предмет та ціну позову.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від

19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня

2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 08 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило