Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №488/4457/18

Ухвала

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 488/4457/18

провадження № 61-14025ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану ОСОБА_2, на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей. В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2015 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які декілька років проживали з відповідачем. Рішенням Корабельного районного суд м. Миколаєва від 19 березня 2015 року з неї було стягнуто на користь відповідача аліменти на дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн щомісячно і до повноліття дітей. Зазначала, що 19 лютого 2018 року діти повернулись до неї додому та з того часу постійно проживають з нею. Вони категорично відмовляються повертатись проживати до батька, оскільки останній ними не цікавиться, участі у їх розвитку не приймає, матеріально не забезпечує. Дані факти, за думкою позивачки, вказують на ухилення ОСОБА_3 від виховання дітей, що є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов'язками. Оскільки діти постійно проживають з нею, а відповідач не надає матеріальну допомогу на їх утримання, позивач просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на неповнолітніх дітей у розмірі

1/3 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до їх повноліття, а також припинити стягнення з неї аліментів за виконавчим листом № 488/677/15-ц, виданим Корабельним районним судом м. Миколаєва 19 березня 2015 року, відкликавши вказаний виконавчий лист з Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Рішенням Корабельного районного суд м. Миколаєва від 25 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, з дня подачі позову до суду, 05 жовтня 2018 року і до досягнення кожною дитиною окремо повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зупинено стягнення аліментів на підставі виконавчого документа № 488/677/15-ц, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва від 19 березня 2015 року. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 червня 2019 року рішення Корабельного районного суд м. Миколаєва від 25 квітня 2019 року залишено без змін.

У липні 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 червня 2019 року в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документа № 488/677/15-ц, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва від 19 березня 2015 року, і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, отже вона поширюються і на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану ОСОБА_2, на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк