Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.03.2018 року у справі №532/632/17

Ухвала

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 632/632/17

провадження № 61-11463 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 14 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

До Верховного Суду 18 квітня 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, подала касаційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року з пропуском двадцятиденного строку, установленого частиною 1 статті 325 ЦПК України 2004 року.

Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки судом апеляційної інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали від 22 листопада 2017 року, повний текст судового рішення не було направлено на поштову адресу ні ОСОБА_1 ні її представнику ОСОБА_3 Копію рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року отримала на підставі заяви направленої представником до суду першої інстанції лише 06 січня 2018 року, що підтверджується відповідними доказами.

Наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не надала будь-яких належних та допустимих доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення.

Разом з тим, заявник не зазначила, що перешкоджало їй звернутися до суду із касаційною скаргою у передбачений законом строк з урахуванням того, що апеляційну скаргу було подано саме ОСОБА_1, та оскаржувану ухвалу оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05 грудня 2017 року.

Також, Верховним Судом враховано, що первісну касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення було подано 03 лютого 2018 року, тобто також з пропуском двадцятиденного строку на касаційне оскарження.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 3 статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 393 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, касаційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року за клопотанням ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 31 липня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь