Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.06.2019 року у справі №684/425/17

Ухвала

Іменем України

21 травня 2019 року

м. Київ

справа № 684/425/17

провадження № 61-9084ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик Інни Тимофіївни та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. та зобов'язання вчинити дії, в якій просила: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. щодо прийняття 15 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 50778906 постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві; скасувати постанову старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. від 15 червня 2017 року про повернення виконавчого листа стягувачеві; зобов'язати старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 684/771/14-ц, виданого 05 травня 2015 року Старосинявським районним судом Хмельницької області.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано дії старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. щодо прийняття 15 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 50778906 постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві незаконними.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. від 15 червня 2017 року про повернення виконавчого листа стягувачеві.

У іншій частині вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із положеннями частини 1 статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, усправі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Крім того, як зазначено в абзаці другому частини 4 статті 394 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарги на дії органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2015 року усунуто перешкоди ОСОБА_2 у володінні та користуванні її часткою житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами (садиба) АДРЕСА_1 шляхом її вселення у цей будинок.

Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житлом.

05 травня 2015 року Старосинявським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист № 684/771/14-ц на виконання рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2015 року.

12 квітня 2016 року державним виконавцем Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50778906 з виконання виконавчого листа № 684/771/14-ц, виданого 05 травня 2015 року Старосинявським районним судом Хмельницької області.

05 травня 2016 року державним виконавцем Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області доведено до відома ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про зобов'язання не чинити ОСОБА_2 перешкоди у володінні та користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1.

Примусове вселення ОСОБА_2 у житловий будинок по АДРЕСА_1 призначалось на 27 травня 2016 року, 14 червня 2016 року та 14 грудня 2016 року.

Згідно із актом державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 30 травня 2016 року, 14 червня 2016 року та 14 грудня 2016 року стягувач ОСОБА_2 прибула до місця вчинення виконавчих дій, однак її вселення не відбулося через перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у виконанні рішення.

Наступне вселення ОСОБА_2 було призначено на 14 лютого 2017 року, 23 лютого 2017 року та 10 березня 2017 року.

14 лютого 2017 року державним виконавцем Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкладено проведення виконавчих дій за заявою представника стягувача.

Відповідно до актів державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 23 лютого 2017 року та 10 березня 2017 року вселення не відбулося через неприбуття ОСОБА_2 до місця вчинення виконавчих дій.

15 червня 2017 року старший державний виконавець Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. прийняла постанову щодо повернення виконавчого листа № 684/771/14-ц, виданого 05 травня 2015 року Старосинявським районним судом Хмельницької області, стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що стягувач перешкоджає здійсненню виконавчих дій.

Відповідно до статті 67 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, чинній на час виконання рішення, державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного статті 67 Закону України "Про виконавче провадження", перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача. У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього штраф та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених статті 67 Закону України "Про виконавче провадження". Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

Згідно із пунктом 4 частини 1 , частини 2 та 4 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене пунктом 4 частини 1 , частини 2 та 4 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Враховуючи викладене, примусове вселення вважається виконаним тоді, коли виконавець забезпечив безперешкодне входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. При цьому державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити сторони про день і час примусового вселення.

Згідно із актом старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. від 23 лютого 2017 року зафіксовано, що о 11 год. 11 хв. 23 лютого 2017 року по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила.

Однак, з виконавчого провадження вбачається, що лист-повідомлення про те, що примусове вселення відбудеться 23 лютого 2017 року, було направлено ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1, що одночасно є адресою житла для її вселення. Цей лист направлено рекомендованою кореспонденцією, без зворотного повідомлення 14 лютого 2017 року, відомості про його вручення відсутні.

Відповідно до акта старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. від 10 березня 2017 року зафіксовано, що о 11 год. 15 хв. 10 березня 2017 року по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила.

Однак, з виконавчого провадження вбачається, що лист-повідомлення про те, що примусове вселення відбудеться 10 березня 2017 року, було направлено ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1, що одночасно є адресою житла для її вселення. Цей лист направлено рекомендованою кореспонденцією, без зворотного повідомлення 01 березня 2017 року, відомості про його вручення відсутні.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги ОСОБА_2, і апеляційний суд, залишаючи цю ухвалу без змін, обґрунтовано виходили з того, що державним виконавцем не було вжито усіх належних заходів для належного повідомлення стягувача про час та дату примусового вселення, яке мало відбутися 14 лютого 2017 року, 23 лютого 2017 року та 10 березня 2017 року, що стало підставою для неявки ОСОБА_2 з поважних причин для участі у цих виконавчих діях.

Таким чином, ОСОБА_2 не можна вважати такою, що перешкоджає проведенню виконавчих дій, і у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого листа стягувачу.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки дії старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик І. Т. щодо прийняття 15 червня 2017 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 50778906 є неправомірними і постанова про повернення виконавчого документа підлягає скасуванню, то старший державний виконавець зобов'язаний вчинити дії щодо поновлення цього виконавчого провадження та виконання рішення суду.

Оскільки правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Керуючись частиною 2 статті 389, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 і 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Старосинявського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семчик Інни Тимофіївни та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник