Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.02.2021 року у справі №285/3055/19

УХВАЛА

Іменем України

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 285/3055/19

провадження № 61-938ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частини будинку та земельної ділянки, що перебувають у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1 про виділ в натурі частини будинку та земельної ділянки, що перебувають у спільній частковій власності.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області

від 14 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

21 травня 2020 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року, заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 523,58 грн та 4 000,00 грн витрат на правову допомогу, а всього 6 523,58 грн.

18 січня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.

Представник заявникапорушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що постанову апеляційного суду отримала 29 грудня 2020 року, на підтвердження вказаного надано копію конверта Житомирського апеляційного суду.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 2 статті 390 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Враховуючи те, що скаргу подано 18 січня 2021 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 390 ЦПК України. Тому клопотання заявника про поновлення строку підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

За змістом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуютьсясудові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати судового збору лише у разі, якщо вони є позивачами у справі.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи те, що пунктом 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються

позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте ОСОБА_1 є відповідачем у справі, дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області

від 28 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 02 грудня 2020 року та відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2, строк на касаційне оскарження рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 грудня

2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частини будинку та земельної ділянки, що перебувають у спільній частковій власності, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська