Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.12.2020 року у справі №752/23388/19

Ухвала

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 752/23388/19

провадження № 61-17581ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за поданням Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, стягувач - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", боржник - ОСОБА_1, про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Голосіївський РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві) звернувся до суду з поданням, стягувач - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк"), боржник - ОСОБА_1, про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада

2019 року подання Голосіївського РВ ДВС місто Київ ГТУЮ у місті Києві задоволено.

Встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа на строк до виконання зобов'язань за рішенням Дарницького районного суду міста Києва

від 28 листопада 2013 року у справі № 753/16546/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 106
117,84 доларів США та 528 241,47 грн, що виконується у виконавчому провадженні ВП № 45392197 щодо примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду місті Києві № 753/16546/13 від 10 жовтня 2014 року, до моменту виконання ним своїх зобов'язань.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року залишено без змін.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва

від 22 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 27 жовтня 2020 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції, вказані

у частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 31 частини 1 статті 353, пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що ухвала суду першої інстанції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

а також постанова апеляційного суду, прийнята за результатами перегляду такої ухвали в апеляційному порядку, у касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Таким чином, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва

від 22 листопада 20196 року та постанова Київського апеляційного суду

від 27 жовтня 2020 року, прийнята за результатами здійснення апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, яка віднесена до категорії ухвал, вказаних у пункті 31 частини 1 статті 353 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз'яснює вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за поданням Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, стягувач - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", боржник - ОСОБА_1, про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада

2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня

2020 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко