Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.09.2019 року у справі №161/2881/19

Ухвала

Іменем України

30 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 161/2881/19

провадження № 61-15568 ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року у складі судді Філюк Т. М.

та постанову Волинського апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі суддів: Матвійчук Л. В., Бовчалюк З. А., Федонюк С. Ю. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука Павла Володимировича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука П. В. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника.

Скарга мотивована тим, що постановою заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука П. В. від 23 січня

2019 року було накладено арешт на кошти боржника, а саме: на заробітну плату ОСОБА_1, яка знаходилась на рахунку № НОМЕР_1

у Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" (далі -

АТ КБ "ПриватБанк"). Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника є неправомірними

та просив скасувати вказану постанову та зобов'язати заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука П. В. зняти накладений арешт.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука П. В. в частині накладення арешту на кошти, що містяться на зарплатному рахунку № НОМЕР_1 (угода № SAMDNWFC00046177995 від 11 жовтня

2018 року), відкритому в АТ КБ "ПриватБанк".

Скасовано постанову заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука П. В. від 23 січня 2019 року

у виконавчому провадженні № 50071871 в частині накладення арешту

на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (угода № SAMDNWFC00046177995 від 11 жовтня 2018 року), відкритому

в АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1

Зобов'язано Сихівський відділ Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області зняти арешт із рахунку № НОМЕР_1 (угода № SAMDNWFC00046177995

від 11 жовтня 2018 року), відкритому в АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1

Постановою Волинського апеляційного суду від 04 липня 2019 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини справи та не надано повної правової оцінки наданим доказам, не враховано права стягувача, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебуває виконавче провадження № 50071871, відкрите на виконання виконавчого листа № 2-2026/11, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 26 травня

2011 року про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1,

ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором від 23 січня 2018 року у розмірі 54 821,14 грн та судовий збір.

Виконавче провадження № 50071871 та всі матеріали передані

до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

23 січня 2019 року заступником начальника Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондаруком П. В. винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти,

що містяться на рахунках АТ КБ "ПриватБанк ", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "УкрСиббанк ", АТ "Укрексімбанк ", ПАТ "Укрсоцбанк", Філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк ", АБ "Укргазбанк",

АТ "Альфа Банк ", ПАТ "Промінвестбанк" ПАТ "Кредобанк ", АБ "Південний".

Судами також встановлено, що на ім'я ОСОБА_1

в АТ КБ "ПриватБанк" відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (угода № SAMDNWFC00046177995 від 11 жовтня 2018 року). 27 грудня

2018 року та 31 січня 2019 року клієнт отримав на вказаний рахунок зарахування від відправника "OLKOM-LIZINGTOV" (призначення платежу: переказ коштів по заробітній платі).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено,

що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження",

що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень

та у спосіб, визначених Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах

та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження).

Частиною 2 та 3 статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми,

що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами

до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено,

що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах)

чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

За змістом частини 2 та 3 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суди попередній інстанцій, встановивши, що накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1, який відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" та призначений для перерахування заробітної плати ОСОБА_1, призводить

до порушення конституційних прав заявника та позбавляє його коштів для існування, дійшли до правильного висновку про часткове задоволення скарги та скасування оскаржуваної постанови державного виконавця

в частині накладення арешту на зарплатний розрахунковий рахунок,

що відкритий на ім'я ОСОБА_1 Зобов'язавши Сихівський відділ Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області зняти арешт із зазначених рахунків суди виходили із того, що оскільки виконавче провадження № 50071871

та всі його матеріали передані до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції

у Львівській області, виконавчі дії в межах даного провадження вчиняються вказаним відділом, в тому числі зняття арештів із рахунків.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК Україниу випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування

чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення убачається,

що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення,

а зводяться до переоцінки доказів, що заборонено частиною 1 статті 400 ЦПК України, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки,

що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою

та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року

та постанову Волинського апеляційного суду від 04 липня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука Павла Володимировича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк