Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.05.2020 року у справі №459/4103/13

Ухвала

30 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 459/4103/13

провадження № 61-7107ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувшикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договору застави недійсним,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2011 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № СGR0AN02000533 від 06 квітня 2007 року, яка станом на 17 травня 2016 року становить 77 793,42 грн та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 24 листопада 2011 року звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", в якому просить визнати недійсним договір застави транспортного засобу № СGR0AN02000533 від 06 квітня 2007 року.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 30 вересня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір застави автомобіля марки "Daewo Nexia 1.5 GL", державний номер НОМЕР_1, укладений 06 квітня 2007 року № GGR 0 AN 02000533 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 30 вересня 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 902,96 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Додаткове рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 лютого 2017 року скасовано.

У задоволенні заяви про стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 витрат на проведення експертизи у розмірі 11 040,00 грн відмовлено.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до вимог частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною 4 статті 274 ЦПК України. Зазначена справа не відноситься до визначеного у вказаній нормі права переліку, а тому може бути визнана малозначною.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії розгляду.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення заборгованості у розмірі 77
793,42 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (250*2 102,00=525 500,00) та про визнання договору застави недійсним.

Верховний Суд визнає зазначену справу малозначною, оскільки вона є справою незначної складності.

У касаційній скарзі не викладено переконливих аргументів щодо наявності виняткфів, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договору застави недійсним.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель