Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.07.2019 року у справі №343/764/18

Ухвала

27 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 343/764/18

провадження № 61-7326ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Сервіс" на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Сервіс", ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Долина", ОСОБА_38, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, про визнання недійсним протоколу та договору про надання послуг з управління житловим багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_1. Згідно підписаного договору № 97 від 25 травня 2017 року на управління (утримання) будинку з червня 2017 року за результатами проведеного Долинською міською радою конкурсу обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 здійснює ТОВ "Нова Долина". Проте на її адресу почали надходили рахунки на оплату послуг з управління та утримання будинку від ТОВ "Долина-Сервіс" та ТОВ "Нова Долина". Тобто, рахунки від двох управителів за надання одних і тих самих послуг. На її звернення ТОВ "Долина-Сервіс" була надана відповідь, що з 01 жовтня 2017 року послуги з управління будинком здійснює це товариство. До листа долучено копію договору від 05 вересня 2017 року про надання послуг, укладеного між ТОВ "Долина-Сервіс" та представником співвласників будинку ОСОБА_2. У роз'ясненнях Долинської міської ради зазначено, що управителем будинку є ТОВ "Нова Долина". Вважає, що договір № У-05/09/17 від 05 вересня 2017 року про надання послуг з управління будинком АДРЕСА_2, укладений між ТОВ "Долина-Сервіс" та уповноваженим представником співвласників багатоквартирного житлового будинку ОСОБА_2, в тому числі і від її імені, є незаконним, оскільки порушено процедуру проведення зборів співвласників будинку, про проведення таких зборів їй не було відомо, чим позбавлено права прийняти участь у вирішенні питання щодо утримання будинку, також її не повідомлено належним чином про результати зборів.

Просить визнати недійсним протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 23 червня 2017 року та договір № У-05/09/17 від 05 вересня 2017 року про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, укладений між ТОВ "Долина-Сервіс" в особі директора ОСОБА_37 та співвласниками багатоквартирного житлового будинку в особі ОСОБА_2.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано недійсними протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 23 червня 2017 року та договір № У-05/09/17 від 05 вересня 2017 року про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, укладений між ТОВ "Долина-Сервіс" в особі директора ОСОБА_37 та співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2. Вирішено питання про судові витрати.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2018 року змінено в частині визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку. В цій частині ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним рішення співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 про розірвання договору з управлінською компанією ТОВ "Нова Долина" та визначення форми утримання будинку через залучення управлінської компанії ТОВ "Долина-Сервіс", оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 23 червня 2017 року.

Рішення суду в частині визнання недійсним договору № У-05/09/17 від 05 вересня 2017 року про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, укладеного між ТОВ "Долина-Сервіс" в особі директора ОСОБА_37 та співвласниками багатоквартирного житлового будинку в особі ОСОБА_2 та стягнення судових витрат залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Долина-Сервіс" просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсними протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 23 червня 2017 року та договору № У-05/09/17 від 05 вересня 2017 року про надання послуг з управління вказаним будинком.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Також ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2019 року становить 960 500,00 грн.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Сервіс" на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Сервіс", ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Долина", ОСОБА_38, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, про визнання недійсним протоколу та договору про надання послуг з управління житловим багатоквартирним будинком,

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик