Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.05.2018 року у справі №683/1736/17

Ухвала

27 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 683/1736/17

провадження № 61-19396ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про витребування документів з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила витребувати в ОСОБА_3 та передати належне їй свідоцтво про право власності на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства "Перше травня" села Капустин Старокостянтинівського району Хмельницької області серії НОМЕР_1, видане 09 липня 2001 року Капустинською сільською радою та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

09 березня 2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просив указані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1

Верховний Суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, та при цьому враховує предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Такий висновок, на думку Верховного Суду, відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Водночас такий висновок узгоджується із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), за змістом якої умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про витребування документів з чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак