Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.02.2020 року у справі №653/4446/18

Ухвала

31 січня 2020 року

місто Київ

справа № 653/4446/18

провадження № 61-2178ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 червня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (далі - ТОВ "Херсонрегіонгаз") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги газопостачання у розмірі 11 860,01
грн, інфляційних втрат у розмірі 698,30 грн та трьох відсотків річних у розмірі 298,95 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 12 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Херсонрегіонгаз" заборгованість за надані послуги газопостачання у розмірі 11 860,01 грн, інфляційні втрати у розмірі 698,30 грн та три відсотки річних у розмірі 298,95
грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовувалися тим, що відповідачу надаються послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1. Проте, відповідач не здійснює оплату за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка позивачем доведена належним розрахунком. Оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд першої інстанції визнав підставними вимоги позову. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, вивчивши письмові докази сторін, зробив висновок, що відповідач здійснював платежі не щомісяця, у квитанціях відомості про об'єм спожитого природного газу за підсумками місяця не зазначав, тому об'єм постачання та споживання природного газу визначався позивачем за плановими величинами середньомісячного споживання. Посилання відповідача щодо неврахування позивачем, на момент визначення розміру заборгованості, призначеної субсидії, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими, оскільки невикористана сума субсидії повернута позивачем до бюджету відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива".

ОСОБА_1 22 січня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення, ухвалити нове про відмову у задоволені позову.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2 102,00 грн.

Ціна позову у цій справі складає за вимогами про стягнення заборгованості за надані послуги газопостачання у розмірі 11 860,01 грн, інфляційних втрат у розмірі 698,30 грн та трьох відсотків річних у розмірі 298,95 грн. Станом на 01 січня 2020 року зазначена ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, заявником не зазначено.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягає.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, необхідно вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 червня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний