Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.01.2020 року у справі №711/3297/17

Ухвала

13 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 711/3297/17-ц

провадження № 61-32488св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 24 липня 2017 року у складі судді Степаненка О. М. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 09 жовтня 2017 року у складі суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради, Черкаська міська рада,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до комунального підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою термінів її виплати, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що згідно наказу № 366-к від 30 листопада 2016 року її звільнено з роботи двірника КП "СУБ "Митниця" Черкаської міської ради з 30 листопада 2016 року за статтею 38 КЗпП України. Того ж дня їй видана копія наказу про звільнення та трудова книжка. На день звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 4 016 грн 35 коп. Всі ці кошти відповідачем не були виплачені на день звільнення з роботи в зв'язку з відсутністю коштів. Просила суд стягнути солідарно з КП "СУБ "Митниця" та Черкаської міської ради на свою користь нарахований, але не виплачений дохід за листопад 2016 року в сумі 3 756 грн 72 коп., середній заробіток за час затримки по дату фактичного розрахунку в сумі 25 605 грн 74 коп., компенсацію частини заробітної плати в сумі 183 грн 50 коп. та моральну шкоду в сумі 1 тис. грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 липня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з КП "СУБ "Митниця" на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену заробітну плату в сумі 3 756 грн 72 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 39 315 грн 90 коп. Вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення грошових коштів за невиплату заробітної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 183 грн 50 коп. залишено без розгляду Стягнуто з КП "СУБ "Митниця" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти в розмірі 500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвала апеляційного суду Черкаської області від 09 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -просить скасувати судові рішення та стягнути оспорювані суми із відповідачів солідарно, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Положеннями пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу передано справу № 711/3288/17-ц.

Ухвала мотивована тим, що Черкаська міська рада є одноосібним власником КП "СУБ "Митниця" та одноосібним власником майна, що належало КП "СУБ "Митниця", і рішенням саме міської ради була припинена господарська діяльність комунального підприємства, то позивачка вважає, що відповідальність за невиконання зобов'язань по виплаті заробітної плати має бути покладена і на Черкаську міську раду. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що саме КП "СУБ "Митниця" несе відповідальність за невиплату колишньому працівникові ОСОБА_3 заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного розрахунку та моральної шкоди, враховуючи норми КЗпП України. Отже, трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачкою до відповідачів, не передбачена. Черкаська міська рада не є роботодавцем, з яким позивачка перебувала у трудових відносинах, оскільки міською радою, в межах повноважень визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконувались владні функції, що характеризуються наданням різноманітних управлінських послуг вказаному підприємству та справлянням на нього владного впливу в рамках публічно-правових відносин. До такого ж висновку дійшла колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 березня 2019 рокуу справі № 711/6006/17-ц. Колегія суддів погодилась з висновком судів про те, що позов ОСОБА_4 у частині вимог до Черкаської міської ради задоволенню не підлягає, так як територіальна громада в особі міської ради не відповідає за зобов'язаннями створеної нею юридичної особи, КП "СУБ "Митниця".

Разом з цим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі №711/3306/17 не повністю погодилась з висновком суду першої та апеляційної інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій не перевірили доводи ОСОБА_5 стосовно того, що КП "СУБ "Митниця" як комунальне унітарне підприємство володіє лише комунальним майном на праві господарського відання, власних коштів не має, а невиплата їй належних коштів від підприємства пов'язана з недостатністю коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства, яке не є ліквідованим та не перебуває у стадії припинення. В постанові від 05 грудня 2018 року у справі №711/3298/17-ц колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, не погодилась з висновком суду першої та апеляційної інстанції, оскільки суди передчасно дійшли висновку про відсутність підстав для субсидіарної відповідальності. Суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановили, що майно КП "СУБ "Митниця" знаходилося в господарському віданні цього підприємства, отже у будь-якому випадку не могло бути включене до ліквідаційної маси та використане для погашення заборгованості перед кредиторами, яка виникла та існувала протягом тривалого періоду. Наведені приклади свідчать про застосування судом касаційної інстанції у різних палатах принципово різного підходу до вирішення схожих справ, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.

Враховуючи те, що на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передано судове рішення у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі.

Керуючись пунктом 10 частини 1 статті 252 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою термінів її виплати, відшкодування моральної шкоди до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 711/3288/17-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв