Історія справи

Ухвала ККС ВП від 20.11.2019 року у справі №315/85/19

Ухвала

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

Провадження № 51-5731 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Ємця О. П.,

суддів: Кравченка С. І., Остапука В. І.,

розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 03 червня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 03 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено

- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

У відповідності до ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_1 під вартою скасовано, звільнено його з під варти в залі суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року зазначений вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він 31 липня 2018 року близько 23-00 години в м. Гуляйполе Запорізької області з клумби, прилеглої до території домоволодіння АДРЕСА_1, таємно викрав з колодязя металевий чавунний люк, вагою 45 кг, вартістю 5 грн. за 1 кг.,, спричинивши ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 225 грн. Крім того, 01 серпня 2018 року близько першої години ночі в м. Гуляйполе Запорізької області з клумби, прилеглої до території домоволодіння АДРЕСА_2, таємно викрав з колодязя металевий чавунний люк, вагою 45 кг, вартістю 5 грн. за 1 кг., спричинивши ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 225 грн. Також, 03 серпня 2018 року близько 10-30 години, знаходячись на автодорозі сполученням "Гуляйполе - Пологи", на околиці м. Гуляйполе, в 80 метрах від домоволодіння АДРЕСА_3, таємно заволодів скутером "Honda Dio", д. н. з. НОМЕР_1, вартістю 4051,79 грн., що належить ОСОБА_4. На вказаному транспортному засобі ОСОБА_1 зник з місця пригоди.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість. Вважає, що суд, звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого.

Мотиви суду

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кримінально-правова оцінка його діянь за ч.ч. 1, 2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України у касаційній скарзі не оспорюється.

Що ж стосується доводів прокурора про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання та звільнення від його відбування, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У силу ст. 75 КК, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, при призначенні ОСОБА_1 покарання та вирішенні питання про звільнення від його відбування, суди урахували ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має малолітнього сина 2012 року народження, на утримання якого сплачує аліменти; має постійне місце проживання та реєстрації, де характеризується позитивно; працює автослюсарем на СТО, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Крім того, враховано досудову доповідь, складену Гуляйпільським районним сектором філії ДУ "Центр пробації" в Запорізькій області, згідно якої виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе, а ОСОБА_1 не становить високої небезпеки для суспільства.

За відсутності обставин, що обтяжують покарання судами визнано пом'якшуючими обставинами те, що ОСОБА_1 відшкодував завдані збитки, а саме, встанов нові люки і оплатив ремонт скутера. Потерпілі просили не позбавляти ОСОБА_1 волі, бо вважають, що він виправився, вказували що не мають до нього матеріальних претензій.

З огляду на це, призначивши засудженому покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України у межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від його відбування в умовах здійснення контролю за поведінкою засудженого, що є достатнім для досягнення мети покарання. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через м'якість колегія суддів не вбачає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора і вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 03 червня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

О. П. Ємець С. І. Кравченко В. І. Остапук