Історія справи

Ухвала ККС ВП від 17.09.2020 року у справі №760/30249/19

Ухвала Іменем України

17 вересня 2020 року м. Київ

справа № 760/30249/19 провадження № 51-4384ск20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Шевченко Т. В.,

суддів Григор'євої І. В., Крет Г. Р.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Банах І. В., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Солом'янського районного суду

м. Києва від 01 червня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду

від 28 липня 2020 року,

встановив:

За вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 01 червня

2020 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 15 жовтня 2019 року приблизно о 18:55, перебуваючи на вул. Донецькій, 25 у м. Києві, діючи з метою відкритого викрадення чужого майна, намагався вирвати у ОСОБА_2 сумку вартістю 3300 грн із грошовими коштами в розмірі 6000 грн, застосував до потерпілої насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, однак не зміг подолати опір останньої.

Не довівши злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_1 здійснив спробу втекти, однак був затриманий сторонніми особами до приїзду працівників поліції.

У касаційній скарзі захисник Банах І. В. висуває вимогу про зміну судових рішень через невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого правопорушення та його особі. Просить урахувати всі обставини та звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого висновку.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій не оспорюються.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з копій судових рішень, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, а саме що він не займається суспільно корисною працею, а також думу потерпілої, яка наполягала на суворому покарані. Обставиною, що пом'якшує покарання визнано, щире каяття, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Взявши до уваги вищезазначені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення засудженому покарання у виді мінімального строку позбавлення волі, у межах санкції за ч. 2 ст. 186 КК Українита з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України.

Таким чином, призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, воно є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Ураховуючи наведене, обставини, що вказують на явну несправедливість призначеного ОСОБА_1 покарання через його суворість, а також на необхідність звільнення засудженого від його відбування на підставі

ст. 75 КК України, відсутні.

При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ретельно перевірив доводи апеляційної скарги захисника Банах І. В., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, та дав на них мотивовані відповіді, з якими погоджується і суд касаційної інстанції. Доводи касаційної скарги захисника аналогічні доводам її апеляційної скарги.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та повною мірою відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність оспорюваних ухвали з підстав зазначених у касаційній скарзі захисник не навів і таких даних зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Банах І. В., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Т. В. Шевченко І. В. Григор'єва Г. Р. Крет