Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №817/1246/17

УХВАЛА

27 липня 2018 року

Київ

справа №817/1246/17

касаційне провадження №К/9901/50252/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного від 07.02.2018 у справі №817/1246/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у серпні 2017 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2016 №29944-13.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 12.10.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.02.2018 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 скасував та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив.

Головне управління ДФС у Рівненській області 04.05.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного від 07.02.2018. Також, до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 18.05.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі вимог частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 18.05.2018 була отримана відповідачем
08.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923685690.

На виконання вимог ухвали від 18.05.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення касаційного оскарження.

У вказаній заяві податковий орган посилається на те, що фактичною перешкодою для сплати судового збору за подання касаційної скарги стала відсутність можливості здійснити сплату судового збору в межах встановленого процесуальним законом строку касаційного оскарження через безспірне списання коштів на підставі виконавчих документів, тобто посилається на аналогічні підстави, які були визнані Верховним Судом ухвалою від 18.05.2018 неповажними. При цьому інші підстави, які були об'єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії після сплати судового збору, відповідач не наводить.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т. д.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 закінчився
12.03.2018, а також факт повторного звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в повному обсязі.

Утім, таких доказів податковим органом суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Рівненській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного від 07.02.2018 у справі №817/1246/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева Р.Ф.Ханова