Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2019 року у справі №815/1345/18

УХВАЛА

28 березня 2019 року

Київ

справа №815/1345/18

касаційне провадження №К/9901/8396/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л. І. (суддя-доповідач), Олендера І. Я., Хохуляка В. В., розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 815/1345/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сталь" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25.05.2018, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, позов задовольнив: скасував рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 440114/34220657 від
19.12.2017; зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 14.11.2017 № 78 оформлену ТОВ "Альфа - Сталь", на суму 603302,24
грн. (з ПДВ) і вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку ТОВ "Альфа - Сталь", а саме: 30.11.2017.

Державна фіскальна служба України подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 29.03.2018 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що комісія ДФС зробила загальну оцінку наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з цих документів складені з порушенням законодавства і в чому саме полягають ці порушення. Крім цього, суд першої інстанції вірно зазначив, що долучені позивачем до матеріалів справи первині документи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору №238/16-36-ВК від 22.02.2017 між позивачем та ДП "Завод "Електроважмаш", на виконання вимог якого складено податкову накладну №78 від 14.11.2017.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2018, необґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
20.02.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л. І. Бившева

І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк