Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.11.2020 року у справі №826/23665/15

УХВАЛА

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/23665/15

адміністративне провадження № К/9901/30067/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №826/23665/15 за адміністративним позовом Державного підприємства "Радіовимірювач" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Державне підприємство "Радіовимірювач" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у справі №826/23665/15 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 09 листопада 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року адміністративний позов Державного підприємства "Радіовимірювач" задоволено повністю.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2020 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у справі №826/23665/15 повернуто скаржникові, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у місті Києві вдруге, у червні 2020 року, звернулось з апеляційною скаргою та клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Проте, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання особи, яка не брала участі у справі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) виходив з того, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, крім того апелянтом не було надано доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини 2 та 3 статті 298 КАС України (у зв'язку з пропуском процесуального строку та несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

У зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.

У подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - ~law19~), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено пункт 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених КАС України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.".

Разом з тим, пунктом 2 "Прикінцеві та перехідні положення" ~law20~ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law21~. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law22~. Тобто, строк, який міг бути продовженим у зв'язку із впровадженням карантину, закінчився 06 серпня 2020 року.

Станом на 06 жовтня 2020 року закінчився десятиденний строк для усунення недоліків, обчислений з дня вручення скаржнику копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а також двадцятиденний строк, установлений пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ~law23~, разом з тим, зазначені в ухвалі суду недоліки апеляційної скарги відповідачем не були усунуті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у справі №826/23665/15 відмовлено.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 22 червня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №826/23665/15 за адміністративним позовом Державного підприємства "Радіовимірювач" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова