Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.09.2020 року у справі №520/1519/19

УХВАЛА

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа №520/1519/19

адміністративне провадження №К/9901/24461/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

25 вересня 2020 року зазначена касаційна скарга направлена до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) засобами поштового зв'язку.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Так, згідно із частиною 4 статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до статтею 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі статтею 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі статтею 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у статтею 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що викладений перелік причин для касаційного оскарження судових рішень у справах, що не відносяться до справ незначної складності, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, є залишення такої скарги без руху.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження, вказуючи при цьому на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 1166 1173 Цивільного кодексу України, викладені у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року по справі № 826/6713/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року по справі № 920/715/17. Інше обґрунтування касаційної скарги зводяться до незгоди із результатом вирішення апеляційним судом спірних правовідносин.

Суд критично ставиться до тверджень скаржника про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду стосовно застосування статей 1166 1173 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, оскільки в оскаржуваній постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року посилання на вказані норми матеріального права відсутні.

Заявником також не обґрунтовано, який, на його думку, висновок Верховного Суду щодо питання застосування якої саме норми права відсутній у подібних правовідносинах у відповідності до вимог пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, на яку заявник також посилається в касаційній скарзі.

З огляду на викладене, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, оскільки не містить обґрунтування у відповідності до зазначених скаржником підстав касаційного оскарження.

Крім того, разом із касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, обґрунтоване тим, що повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року отримано лише 11 серпня 2020 року, докази чого знаходяться в матеріалах справи. Первинну касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року, після чого її подано повторно.

Суд не приймає викладені доводи скаржника, оскільки відсутність підтверджуючих доказів унеможливлює перевірку дати отримання оскаржуваного судового рішення, а відтак, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 332 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги із викладенням мотивування у відповідності до пунктів 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України та належних і допустимих доказів на підтвердження викладеного обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169 248 328 330 332 333 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко,

Судді Верховного Суду