Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.08.2018 року у справі №826/2898/16

УХВАЛА

06 серпня 2018 року

Київ

справа №826/2898/16

касаційне провадження №К/9901/55597/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №826/2898/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Нова інформація" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Нова інформація" у березні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
26.11.2015 №0017601706.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 26.02.2018 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2018 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 залишив без змін.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 06.07.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 26.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/2898/16 є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2015 №0017601706, яким до позивача застосовано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі 25975,99грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того що,
15.10.2015 позивачем помилково перерахований єдиний соціальний внесок за вересень 2015 року в сумі 122027,71грн. на рахунок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві замість на відповідний рахунок Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Утім, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 10 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.11.2015 №0017601706, яким до позивача застосовано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі 25975,99грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №826/2898/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничій дім "Нова інформація" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.Я.Олендер