Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2019 року у справі №2040/8100/18

УХВАЛА

29 травня 2019 року

Київ

справа №2040/8100/18

касаційне провадження №К/9901/14387/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л. І. (суддя-доповідач), Хохуляка В. В., Шипуліної Т. М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 2040/8100/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Маркет" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Харківській окружний адміністративний суд рішенням від 10.12.2018, яке залишене залишено без змін поставною Другого апеляційного адміністративного суду від
18.04.2019, позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС Харківській області №0000991415 від 14.09.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1110,94 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 277,73 грн., усього на суму 1388,67 грн.

Головне управління ДФС у Харківській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 22.10.2018 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що визначення суми грошових зобов'язань позивачу, пов'язане зі зміною класифікації товару за УКТ ЗЕД, відбулося без попереднього прийняття компетентним митним органом відповідного рішення про зміну класифікації товару. Крім того, відповідачем не доведено наявності законних підстав для проведення документальної невиїзної перевірки позивача, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України. При цьому, імпортований позивачем товар пройшов митне оформлення саме за кодом, вказаним позивачем - 7318230090, з яким погодився митний орган, випустивши товари у вільний обіг.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018, необґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк

Т. М. Шипуліна