Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.08.2019 року у справі №340/667/19

УХВАЛА

28 серпня 2019 року

Київ

справа №340/667/19

адміністративне провадження №К/9901/24301/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №340/667/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням с троків їх виплати, протиправними;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зробити нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням, строків виплати (нарахованої у 2012 році суми у розмірі 62795,91 гри. ), згідно законам України (за моїми розрахунками 86469,97 грн. );

- зобов'язати Державну казначейську службу України виплатити компенсацію з втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати згідно законам України.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно відмовлено у здійснені нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
29.07.2019, позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у сумі 62795,91 грн., яка сплачена на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року. У іншій частині позову відмовлено у задоволенні.

Відповідач, не погодившись із судовими рішеннями, подав касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 27.08.2019.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття провадження по справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, предметом позовних вимог у справі є нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачені кошти при виконанні судового рішення про перерахунок пенсії.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття провадження по справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно пункту 10 частини 6 статті 12 КАС для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження, справа в силу приписів п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

При цьому, доводи касаційної скарги у даній справі стосуються правильності застосування норм матеріального права у конкретно визначених правовідносинах щодо окремо взятої особи і не стосуються питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені по справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №340/667/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Суддя А. І. Рибачук

Суддя С. Г. Стеценко