Історія справи

Постанова ВП ВС від 26.03.2019 року у справі №800/495/16
Постанова ВП ВС від 26.03.2019 року у справі №800/495/16
Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №800/495/16

УХВАЛА

27 травня 2019 року

Київ

справа №800/495/16

адміністративне провадження №П/9901/284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого суді Берназюка Я. О.,

суддів: Бучик А. Ю., Гімона М. М, Желєзного І. В., Мороз Л. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Бовкуна В. В.,

представника відповідача Карлаша Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 800/495/16 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 800/495/16 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

26 березня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.

Заява мотивована тим, що в статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, посилання на яку міститься в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, взагалі не визначено яким чином розподіляються судові витрати у разі відмови у задоволення позову позивача який не є суб'єктом владних повноважень, а тому в даному випадку, на думку позивача, суд повинен був саме в резолютивній частині рішення, керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 27 травня 2019 року о 15.30 год.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, що відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду заяви про винесення додаткового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заяви ОСОБА_1. та просив суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 та матеріали витребуваної адміністративної справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається із змісту заяви ОСОБА_1, позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, також посилається на те, що зазначене питання повинно бути вирішено саме в резолютивній частині.

Відповідно до части 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень части 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із абзацом 1 частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вже було зазначено вище, рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 800/495/16 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_1 не було надано суду докази того, що позивач є звільненим від сплати судових витрат.

Враховуючи, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було відмовлено та позивач не звільнений від сплати судових витрат, Верховним Судом у рішення від 07 травня 2018 року було зазначено, що судові витрати сплачені позивачем за подання позовної заяви розподілу не підлягають, тому відсутня необхідність зазначення в резолютивній частині питання щодо розподілу судових витрат.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1.

Відповідно до частини 4 статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 243, 248, 252, 252, 255, 266, 295 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні Заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 800/495/16.

2. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

3. Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Я. О. Берназюк

Судді А. Ю. Бучик

М. М. Гімон

І. В. Желєзний

Л. Л. Мороз