Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2021 року у справі №160/11736/19

УХВАЛА

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 160/11736/19

адміністративне провадження № К/9901/2785/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року

у справі № 160/11736/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 160/11736/19, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000574520 від 07 листопада 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобов'язань у розмірі 1927241,80 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) КАС України підстави (підстав).

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у спірних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Касаційна скарга не містить посилання, щодо якої норми (яких норм) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Крім того, скаржником у касаційній скарзі зазначено про порушення судами норм процесуального права: статей 242, частини 4 статті 9, частини 1 статті 8, статті 72 КАС України.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Разом з тим посилання на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження касаційна скарга не містить.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328 330 332 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 160/11736/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова