Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.12.2019 року у справі №580/2775/19

УХВАЛА

26 грудня 2019 року

Київ

справа №580/2775/19

адміністративне провадження №К/9901/36076/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №580/2775/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 серпня 2019 року у виконавчому провадженні № 59698611, зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області здійснити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи для примусового виконання рішення суду, стягнути із відповідача Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь позивача понесені витрати, пов'язані із оплатою за надану правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 7 березня 2019 року і виконавче провадження закінчено з порушенням вимог законодавства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Лисенка М. А про закінчення виконавчого провадження від 30 серпня 2019 року у виконавчому провадженні № 59698611.

У поданій касаційній скарзі представник заявника, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішенні та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII передбачено право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу виконання рішення суду у виконавчому провадженні.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №580/2775/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

А. Г. Загороднюк

О. В. Калашнікова

Судді Верховного Суду