Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №1240/2880/18

УХВАЛА

25 лютого 2019 року

Київ

справа №1240/2880/18

адміністративне провадження №К/9901/4472/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 1240/2880/18 за позовом Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2019 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 1240/2880/18.

Частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. До таких ухвал віднесено: про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в Частиною 2 статті 328 КАС України, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом оскарження в суді касаційної інстанції в даному випадку є ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, якою переглянуто ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року.

Разом з тим, згідно п.2 ч.2 ст.333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п.2 ч.2 ст.333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року позовну заяву адвоката Ракицької Ірини Миколаївни до Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження було залишено без руху, та запропоновано протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом про скасування постанови від 03 серпня 2012 року ВП № 33354957 про закінчення виконавчого провадження.

На виконання вказаної ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року, позивачем було надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована не надісланням спірної постанови державного виконавця на адресу позивача та відсутністю можливості у позивача протягом 2012-2013 роках звернутися до виконавця, тому що, маючи інвалідність, постійно знаходився у лікарнях. Крім того, позивач вказав, що у 2014 році на території м.

Луганська почались бойові дії, і відповідач прийом не здійснював та змінив місцезнаходження на м. Сєвєродонецьк. Оскільки поштове сполучення у м. Луганську з 2014 року не здійснюється, позивач був позбавлений можливості звернутися до відповідача.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 287 КАС України (в редакції на момент звернення до суду з вказаною позовною заявою) позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Вказана норма повністю кореспондується із п.1 ч.2 статті 181 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яка вказує, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, у випадку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, законодавцем були встановлені скорочені строки звернення до адміністративного суду з позовом.

Пояснення скаржника стосовно того, що у нього була відсутня можливість звернутись до державного виконавця у зв'язку з хворобою та проведенням з квітня 2014 року на території м. Луганська антитерористичної операції, не можуть вважатись поважними з урахуванням того, що скаржником не надано суду доказів про вчинення ним будь-яких активних дій, які б свідчили про заінтересованість з його боку бути обізнаним про рух спірного виконавчого провадження.

Тому, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказані скаржником підстави не є особливими та непереборними обставинами, які б виправдовували таке тривале (протягом 2012-2018років) порушення строку на звернення з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Отже, правильне застосовування норми права, в даному випадку стосовно правомірності повернення позовної заяви, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Аналізуючи зазначені норми права та враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 1240/2880/18 за позовом Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа